Не виключено, що в останню хвилину саміту ЄС Віктор Орбан все ж змінить свою думку, якщо Брюссель запропонує йому більше, ніж Москва.
Вже 14-15 грудня у Брюсселі відбудеться саміт ЄС, де Україна очікує отримати офіційне "так" щодо початку переговорів про вступ. Для Києва це, без перебільшення, – історична подія, адже ще одну сходинку на шляху до євроінтеграції ми долаємо на десяту річницю Євромайдану та Революції гідності, коли Росія пішла відкритою війною проти України. Ми свідомі того, що процес не буде швидким. І попри минулорічні заяви прем’єра Дениса Шмигаля щодо готовності до вступу вже за два роки, навряд чи це можливо.
По-перше, попереду ще багато реформ та адаптації до європейського законодавства. Наші сусіди, вступаючи до ЄС, проходили цей шлях у середньому за 7 років.
По-друге, скандал із Польщею щодо експорту українського зерна та блокада польськими перевізниками українського кордону, яка триває вже другий місяць, а днями до них доєдналися словаки та угорці, наочно демонструє, що економічна частина нашої євроінтеграції буде найпроблемнішою.
По-третє, такі країни, як Угорщина, Словаччина та Нідерланди, де при владі ультраправі, антиєвропейські та відкрито проросійські політики, як у разі з Віктором Орбаном, вже блокують наш поступ до ЄС. І навіть сам Брюссель не знає, що з ними робити.
Тож історичне рішення грудневого саміту ЄС про початок офіційних переговорів про вступ уже в кишені України? Чи проросійський Орбан на догоду Путіну все заблокує, тому українцям краще не зачаровуватися? Та від чого насправді залежить наш майбутній вступ до ЄС?
Шлях до ЄС: від зневіри до офіційних переговорів про вступ
З Аргентини, де Володимир Зеленський брав участь в інавгурації новообраного президента Хав’єра Мілея і навіть особисто бачився з угорським премʼєром Віктором Орбаном (але про це нижче в цьому тексті – ред.), український президент летить до Вашингтона на тлі величезних проблем із подальшою американською допомогою.
Вже 14-15 грудня у Брюсселі відбудеться саміт ЄС, де Україна очікує отримати офіційне "так" щодо початку переговорів про вступ. Для Києва це, без перебільшення, – історична подія, адже ще одну сходинку на шляху до євроінтеграції ми долаємо на десяту річницю Євромайдану та Революції гідності, коли Росія пішла відкритою війною проти України. Ми свідомі того, що процес не буде швидким. І попри минулорічні заяви прем’єра Дениса Шмигаля щодо готовності до вступу вже за два роки, навряд чи це можливо.
По-перше, попереду ще багато реформ та адаптації до європейського законодавства. Наші сусіди, вступаючи до ЄС, проходили цей шлях у середньому за 7 років.
По-друге, скандал із Польщею щодо експорту українського зерна та блокада польськими перевізниками українського кордону, яка триває вже другий місяць, а днями до них доєдналися словаки та угорці, наочно демонструє, що економічна частина нашої євроінтеграції буде найпроблемнішою.
По-третє, такі країни, як Угорщина, Словаччина та Нідерланди, де при владі ультраправі, антиєвропейські та відкрито проросійські політики, як у разі з Віктором Орбаном, вже блокують наш поступ до ЄС. І навіть сам Брюссель не знає, що з ними робити.
Тож історичне рішення грудневого саміту ЄС про початок офіційних переговорів про вступ уже в кишені України? Чи проросійський Орбан на догоду Путіну все заблокує, тому українцям краще не зачаровуватися? Та від чого насправді залежить наш майбутній вступ до ЄС?
Шлях до ЄС: від зневіри до офіційних переговорів про вступ
З Аргентини, де Володимир Зеленський брав участь в інавгурації новообраного президента Хав’єра Мілея і навіть особисто бачився з угорським премʼєром Віктором Орбаном (але про це нижче в цьому тексті – ред.), український президент летить до Вашингтона на тлі величезних проблем із подальшою американською допомогою.
Через заблокований республіканцями Конгрес (раніше це були здебільшого трампісти, проте в міру зростання президентських рейтингів Дональда Трампа їм почали підігрувати й більшість інших їхніх однопартійців, які загалом дуже нас підтримують) США не можуть виділити Україні допомогу на 2024 рік. Гроші на зброю майже на нулі, на пряму бюджетну допомогу –- вже вичерпані. Саме тому президент Зеленський особисто їде Вашингтона: спочатку зустрінеться із Джо Байденом, а потім – із конгресменами.
На цьому тлі саміт ЄС у Брюсселі 14-15 грудня, де ми розраховуємо почути про початок офіційних переговорів про вступ, мав стати для України дійсно переможним. Заявку на членство Київ спрямував до Брюсселю 28 лютого 2022 року – на четвертий день повномасштабного російського вторгнення. Тоді це здавалося фантастикою, адже західні столиці не вірили, що Київ встоїть, бо нам давали три дні – максимум кілька тижнів. Щоправда, і до 24 лютого 2022 року про можливе членство України в європейських столицях говорили неохоче, навіть попри появу навесні 2021 року асоційованого тріо – формату інтеграції України, Молдови та Грузії (остання з нього вже випала, та й формату більше немає).
Проте вже 23 червня 2022 року Україна разом із Молдовою отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Це була перша важлива сходинка, подолана на шляху до нашої євроінтеграції в часи повномасштабного російського вторгнення. Другу ми сподіваємося подолати на саміті ЄС 14-15 грудня. ТСН.ua вже писав, що важливою передумовою для цього став щорічний звіт Єврокомісії про розширення, опублікований на початку листопада, де країнам-членам рекомендували відкрити офіційні переговори про вступ до ЄС для України та Молдови на саміті у грудні.
Проте наразі є щонайменше дві перешкоди: реформи та Угорщина.
Про Угорщину й Віктора Орбана, який погрожує заблокувати нашу євроінтеграцію, ТСН.ua докладно розповість у другій частині цього тексту. Наразі ж, за словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, ЄС хоче ухвалити рішення про відкриття переговорів. Проте проробляються й запасні шляхи – як діяти, якщо, зокрема, Угорщина все заблокує.
"Це рішення однаково відбудеться. Якщо хтось хоче, щоб воно відбулося не цього тижня, а за кілька тижнів чи місяців – це погано, але це рішення однаково буде, бо не можна зупинити хід історії. ЄС розуміє, що неухвалення цього рішення також означатиме блокування розширення ЄС на інші країни. І у них є усвідомлення, що це матиме жахливі наслідки для репутації ЄС", – заявив Кулеба.
Саме тому до саміту ЄС 14-15 грудня Україна намагалася по-максимуму виконати всі рекомендації ЄК, зазначені у звіті, щоб у таких країн, як Угорщина, не було претензій до України, що ми чогось не виконали, тому не готові до відкриття офіційних переговорів про вступ. Минулого тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкти про збільшення складу НАБУ від 700 до 1000 осіб, посилення самостійності та незалежності САП, вивівши її з-під порядкування Офісу генпрокурора, і розширення повноважень НАЗК щодо конкурсного відбору керівника, його заступників і прокурорів.
Крім цього, український парламент схвалив зміни до низки законів про права нацменшин щодо здобуття освіти в Україні офіційними мовами ЄС (нововведення не поширюватимуться на російську, хоча спершу в урядовому законопроєкті запроваджувалася заборона на освіту цією мовою лише на 5 років). Тому наразі невиконаною залишилася лише одна умова ЄК – ухвалення закону про лобізм, що, за словами експертів, у часи війни не дуже схоже на те, що це можливо. Хоча він уже зареєстрований у ВР.
Проте експерти нагадують: навіть якщо б Орбан не вставляв нам палки в колеса, офіційно переговори про членство з Україною ЄС розпочав би лише в березні. На саміті 14-15 грудня лідери ухвалять, якщо подолають вето Угорщини, суто політичне рішення, надавши своє зелене світло.
"Після саміту почнеться підготовка до першої міжурядової конференції, коли й будуть відкриватися переговори. Це, знову ж таки, залежить від реформ. І березень – дедлайн по цих додаткових реформах, про які ЄК написала у своєму звіті (більшість з яких уже виконана на папері, але ще не запрацювала – ред.). Проте березень був обраний не просто так, бо саме в березні відбудеться останній перед виборами до Європарламенту запланований саміт. А потім вибори (в червні – ред.), нова ЄК, і ми не знаємо, що буде далі. Тобто для нас дуже важливо запустити цей процес. Бо якщо ми заходимо в логіку виборів, це віддаляє нас на пів року, можливо, навіть більше, від цього рішення", – прокоментував ТСН.ua старший аналітик Центру "Нова Європа" Леонід Літра.
Вето Орбана: шантаж ЄС і гра на боці Путіна
Ще жодна держава, вступаючи до ЄС, не проводила реформи, перебуваючи у стані повномасштабної війни. І насправді країни-члени блоку мають приділяти більше уваги саме посиленню безпеки України й нашій перемозі у війні з Росією. В інтервʼю BBC перша леді Олена Зеленська попередила: якщо країни Заходу не продовжать свою підтримку, українцям загрожує смертельна небезпека. Проте чим більше Заходом шириться хвиля ультраправого популізму, а нерідко представники таких політсил відверто грають на боці Кремля, тим складніше ухвалювати відповідні консенсусні рішення. Адже річ не лише в тому, що Орбан блокує політичне рішення про відкриття з Україною офіційних переговорів про вступ.
На кону також понад 50 млрд євро допомоги для України (рішення щодо схвалення цього пакета на 2024-2027 роки, який має піти на відновлення, реконструкцію та модернізацію нашої країни, також мають ухвалити на саміті ЄС у грудні – ред.) та військова допомога Україні з Європейського фонду миру на 20 млрд євро на наступні 4 роки. Орбан погрожує заблокувати й ці два рішення.
"На нашу думку, жодних умов для початку переговорів про вступ України не виконано. Як ми можемо говорити про приєднання країни, яка останні два роки перебувала у стані війни, з державною адміністрацією, яка працює лише завдяки іноземним грошам, з рівнем корупції, з 20% території країни, яку окуповано. Як хтось може припустити, що країна готова до переговорів про вступ?" – заявляв речник уряду Угорщини Золтан Ковач.
І жодні сигнали з Брюсселя про можливе розблокування для Угорщини раніше заморожених десятків мільярдів євро через проблеми з демократією, свободою слова, верховенством права й корупцією не подіяли на Віктора Орбана. Експерти припускають, що він торгуватиметься до останньої хвилини саміту ЄС, а потім все ж проголосує за всі рішення по Україні. Проте насправді це лише здогадки, адже за останні кілька місяців кількість умов офіційного Будапешта лише зростала: від міфічних утисків прав угорської нацменшини в Україні – до слів Орбана, що Україні ніколи не перемогти Росію.
Минулого тижня в ЄС відверто сказали, що не мають "плану Б", якщо Угорщина таки заблокує початок офіційних переговорів про вступ з Україною. Не допомогла й зустріч президента Франції Еммануеля Макрона з Віктором Орбаном. Хоча угорський премʼєр і назвав її "чудовою", але потім повторив усі свої попередні заяви про "корумповану Україну", сільське господарство якої загрожує цілому ЄС. Тому, на думку угорського премʼєра, краще не переговори про вступ з Україною починати, а укласти договір про стратегічне партнерство.
Президент Литви Ґітанас Науседа вже заявив, що позиція Угорщини шкодить єдності ЄС. Деякі європейські лідери відверто звинувачували Орбана в тому, що він зайняв проросійську позицію. Європейські ЗМІ навіть писали, що до Угорщини можуть застосувати статтю 7 Договору про ЄС, яка дозволяє припинити право голосу країни-члена щодо рішень блоку. Проте не всі в ЄС це підтримали, вважаючи, що можуть спровокувати навіть вихід Угорщини з ЄС. Тому наразі обговорюється компромісний варіант: перенести початок офіційних переговорів про вступ з Україною на весну 2024 року (як, власне, і планувалося від самого початку), а пакети на 50 млрд та 20 млрд євро порізати на менші щорічні суми виплат.
Проте, можливо, є й інша причина такої зухвалої поведінки Віктора Орбана. На думку заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука, Будапешт уже неодноразово висловлював готовність стати майданчиком для українсько-російських переговорів.
"Віктор Орбан задовольняє побажання Москви щодо блокування санкцій, гальмування підтримки України та відкладення рішення про переговори України щодо членства в ЄС, аби, формально перебуваючи в ЄС і НАТО, мати теплі відносини з Кремлем, а таким чином – ідеально пасувати на роль посередника. Щоправда, в перемогу України Віктор Орбан не вірить, тож такі переговори за його посередництва можуть стати хіба що переговорами про капітуляцію", – писав Сергій Герасимчук у своїй статті для ТСН.ua.
Наразі подробиці особистої, хоч і короткої зустрічі Зеленського та Орбана в Аргентині невідомі, як і те, чи змінив свою думку угорський премʼєр, чи відмовився від блокування рішень щодо України на саміті ЄС. Хмизу у вогонь підкидає ще й дводенний візит угорських чиновників до Вашингтона, які їдуть переконувати республіканців припинити американську військову допомогу. Тому насправді важелів тиску на Будапешт тут більше мають Париж і Берлін, ніж Київ, доводячи, чому Україну треба підтримувати. Проте не виключено, що в останню хвилину саміту Віктор Орбан все ж змінить свою думку, якщо Брюссель запропонує йому більше, ніж Москва. Хоча, як відомо, апетит приходить під час їжі, тому задовольнивши чергові забаганки Орбана зараз, наступного разу він попросить набагато більше.
На цьому тлі саміт ЄС у Брюсселі 14-15 грудня, де ми розраховуємо почути про початок офіційних переговорів про вступ, мав стати для України дійсно переможним. Заявку на членство Київ спрямував до Брюсселю 28 лютого 2022 року – на четвертий день повномасштабного російського вторгнення. Тоді це здавалося фантастикою, адже західні столиці не вірили, що Київ встоїть, бо нам давали три дні – максимум кілька тижнів. Щоправда, і до 24 лютого 2022 року про можливе членство України в європейських столицях говорили неохоче, навіть попри появу навесні 2021 року асоційованого тріо – формату інтеграції України, Молдови та Грузії (остання з нього вже випала, та й формату більше немає).
Проте вже 23 червня 2022 року Україна разом із Молдовою отримала статус кандидата на вступ до ЄС. Це була перша важлива сходинка, подолана на шляху до нашої євроінтеграції в часи повномасштабного російського вторгнення. Другу ми сподіваємося подолати на саміті ЄС 14-15 грудня. ТСН.ua вже писав, що важливою передумовою для цього став щорічний звіт Єврокомісії про розширення, опублікований на початку листопада, де країнам-членам рекомендували відкрити офіційні переговори про вступ до ЄС для України та Молдови на саміті у грудні.
Проте наразі є щонайменше дві перешкоди: реформи та Угорщина.
Про Угорщину й Віктора Орбана, який погрожує заблокувати нашу євроінтеграцію, ТСН.ua докладно розповість у другій частині цього тексту. Наразі ж, за словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, ЄС хоче ухвалити рішення про відкриття переговорів. Проте проробляються й запасні шляхи – як діяти, якщо, зокрема, Угорщина все заблокує.
"Це рішення однаково відбудеться. Якщо хтось хоче, щоб воно відбулося не цього тижня, а за кілька тижнів чи місяців – це погано, але це рішення однаково буде, бо не можна зупинити хід історії. ЄС розуміє, що неухвалення цього рішення також означатиме блокування розширення ЄС на інші країни. І у них є усвідомлення, що це матиме жахливі наслідки для репутації ЄС", – заявив Кулеба.
Саме тому до саміту ЄС 14-15 грудня Україна намагалася по-максимуму виконати всі рекомендації ЄК, зазначені у звіті, щоб у таких країн, як Угорщина, не було претензій до України, що ми чогось не виконали, тому не готові до відкриття офіційних переговорів про вступ. Минулого тижня Верховна Рада ухвалила законопроєкти про збільшення складу НАБУ від 700 до 1000 осіб, посилення самостійності та незалежності САП, вивівши її з-під порядкування Офісу генпрокурора, і розширення повноважень НАЗК щодо конкурсного відбору керівника, його заступників і прокурорів.
Крім цього, український парламент схвалив зміни до низки законів про права нацменшин щодо здобуття освіти в Україні офіційними мовами ЄС (нововведення не поширюватимуться на російську, хоча спершу в урядовому законопроєкті запроваджувалася заборона на освіту цією мовою лише на 5 років). Тому наразі невиконаною залишилася лише одна умова ЄК – ухвалення закону про лобізм, що, за словами експертів, у часи війни не дуже схоже на те, що це можливо. Хоча він уже зареєстрований у ВР.
Проте експерти нагадують: навіть якщо б Орбан не вставляв нам палки в колеса, офіційно переговори про членство з Україною ЄС розпочав би лише в березні. На саміті 14-15 грудня лідери ухвалять, якщо подолають вето Угорщини, суто політичне рішення, надавши своє зелене світло.
"Після саміту почнеться підготовка до першої міжурядової конференції, коли й будуть відкриватися переговори. Це, знову ж таки, залежить від реформ. І березень – дедлайн по цих додаткових реформах, про які ЄК написала у своєму звіті (більшість з яких уже виконана на папері, але ще не запрацювала – ред.). Проте березень був обраний не просто так, бо саме в березні відбудеться останній перед виборами до Європарламенту запланований саміт. А потім вибори (в червні – ред.), нова ЄК, і ми не знаємо, що буде далі. Тобто для нас дуже важливо запустити цей процес. Бо якщо ми заходимо в логіку виборів, це віддаляє нас на пів року, можливо, навіть більше, від цього рішення", – прокоментував ТСН.ua старший аналітик Центру "Нова Європа" Леонід Літра.
Вето Орбана: шантаж ЄС і гра на боці Путіна
Ще жодна держава, вступаючи до ЄС, не проводила реформи, перебуваючи у стані повномасштабної війни. І насправді країни-члени блоку мають приділяти більше уваги саме посиленню безпеки України й нашій перемозі у війні з Росією. В інтервʼю BBC перша леді Олена Зеленська попередила: якщо країни Заходу не продовжать свою підтримку, українцям загрожує смертельна небезпека. Проте чим більше Заходом шириться хвиля ультраправого популізму, а нерідко представники таких політсил відверто грають на боці Кремля, тим складніше ухвалювати відповідні консенсусні рішення. Адже річ не лише в тому, що Орбан блокує політичне рішення про відкриття з Україною офіційних переговорів про вступ.
На кону також понад 50 млрд євро допомоги для України (рішення щодо схвалення цього пакета на 2024-2027 роки, який має піти на відновлення, реконструкцію та модернізацію нашої країни, також мають ухвалити на саміті ЄС у грудні – ред.) та військова допомога Україні з Європейського фонду миру на 20 млрд євро на наступні 4 роки. Орбан погрожує заблокувати й ці два рішення.
"На нашу думку, жодних умов для початку переговорів про вступ України не виконано. Як ми можемо говорити про приєднання країни, яка останні два роки перебувала у стані війни, з державною адміністрацією, яка працює лише завдяки іноземним грошам, з рівнем корупції, з 20% території країни, яку окуповано. Як хтось може припустити, що країна готова до переговорів про вступ?" – заявляв речник уряду Угорщини Золтан Ковач.
І жодні сигнали з Брюсселя про можливе розблокування для Угорщини раніше заморожених десятків мільярдів євро через проблеми з демократією, свободою слова, верховенством права й корупцією не подіяли на Віктора Орбана. Експерти припускають, що він торгуватиметься до останньої хвилини саміту ЄС, а потім все ж проголосує за всі рішення по Україні. Проте насправді це лише здогадки, адже за останні кілька місяців кількість умов офіційного Будапешта лише зростала: від міфічних утисків прав угорської нацменшини в Україні – до слів Орбана, що Україні ніколи не перемогти Росію.
Минулого тижня в ЄС відверто сказали, що не мають "плану Б", якщо Угорщина таки заблокує початок офіційних переговорів про вступ з Україною. Не допомогла й зустріч президента Франції Еммануеля Макрона з Віктором Орбаном. Хоча угорський премʼєр і назвав її "чудовою", але потім повторив усі свої попередні заяви про "корумповану Україну", сільське господарство якої загрожує цілому ЄС. Тому, на думку угорського премʼєра, краще не переговори про вступ з Україною починати, а укласти договір про стратегічне партнерство.
Президент Литви Ґітанас Науседа вже заявив, що позиція Угорщини шкодить єдності ЄС. Деякі європейські лідери відверто звинувачували Орбана в тому, що він зайняв проросійську позицію. Європейські ЗМІ навіть писали, що до Угорщини можуть застосувати статтю 7 Договору про ЄС, яка дозволяє припинити право голосу країни-члена щодо рішень блоку. Проте не всі в ЄС це підтримали, вважаючи, що можуть спровокувати навіть вихід Угорщини з ЄС. Тому наразі обговорюється компромісний варіант: перенести початок офіційних переговорів про вступ з Україною на весну 2024 року (як, власне, і планувалося від самого початку), а пакети на 50 млрд та 20 млрд євро порізати на менші щорічні суми виплат.
Проте, можливо, є й інша причина такої зухвалої поведінки Віктора Орбана. На думку заступника виконавчого директора Ради зовнішньої політики "Українська призма" Сергія Герасимчука, Будапешт уже неодноразово висловлював готовність стати майданчиком для українсько-російських переговорів.
"Віктор Орбан задовольняє побажання Москви щодо блокування санкцій, гальмування підтримки України та відкладення рішення про переговори України щодо членства в ЄС, аби, формально перебуваючи в ЄС і НАТО, мати теплі відносини з Кремлем, а таким чином – ідеально пасувати на роль посередника. Щоправда, в перемогу України Віктор Орбан не вірить, тож такі переговори за його посередництва можуть стати хіба що переговорами про капітуляцію", – писав Сергій Герасимчук у своїй статті для ТСН.ua.
Наразі подробиці особистої, хоч і короткої зустрічі Зеленського та Орбана в Аргентині невідомі, як і те, чи змінив свою думку угорський премʼєр, чи відмовився від блокування рішень щодо України на саміті ЄС. Хмизу у вогонь підкидає ще й дводенний візит угорських чиновників до Вашингтона, які їдуть переконувати республіканців припинити американську військову допомогу. Тому насправді важелів тиску на Будапешт тут більше мають Париж і Берлін, ніж Київ, доводячи, чому Україну треба підтримувати. Проте не виключено, що в останню хвилину саміту Віктор Орбан все ж змінить свою думку, якщо Брюссель запропонує йому більше, ніж Москва. Хоча, як відомо, апетит приходить під час їжі, тому задовольнивши чергові забаганки Орбана зараз, наступного разу він попросить набагато більше.
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.JPG)
.jpg)
.jpg)
.JPG)
.JPG)
.jpg)
.JPG)
.JPG)