В Одессе разоблачена кража 400 млн грн бюджетных средств. За что платит украинский налогоплательщик?

Автор 

Тетяна Чорновол 


Гроші з каналізації. Вже вкрадено 200 млн., на черзі, ще 200?

Є в Одесі скандальний бізнесмен-забудовник Руслан Тарпан. Саме він, будучі міським депутатом, ініціював відновлення пам'ятника кату України – цариці Катерині. Він заробив на цій реконструкції (і байдуже, що на руках кров). Адже відкриття пам'ятнику супроводжувалося сутичками, бо така шана ворогу, яка поневолила Україну, знищила Запорізьку Січ і козацький монастир в "Міжгір'ї" глибоко образила почуття патріотичних українців.

Однак цей блог про інше – про корупційну схему в якій "пахнуть" інтереси Руслана Тарпана.

У автора є серйозні підстави вважати, що в минулі роки в інтересах Руслана Тарпана було вкрадено майже 200 млн. грн. державних коштів на будівництві каналізаційної труби "Глибоководний випуск", яка викидає продукти життєдіяльності Одеси далеко в море. Звісно, в часи Януковича такі суми кралися направо і наліво. Однак, звертаю увагу на цю історію, бо маю інформацію, що ще 200 млн. "каналізаційних" грошей можуть бути вкрадені в держави в цій темі НИНІ.

Повідомляю факти, які надійшли до мене.

Отже під керівництвом Руслана Тарпана в 2011 був реалізований "найбільший інфраструктурний проект з часів розпаду СРСР" (так писали одеські ЗМІ) - будівництво в морі під Одесою системи відводу стічних вод "Глубоководний випуск".

Для реалізації проекту Одеська ОДА вибрала підрядником фірму близьку до Тарпана ПП "Ремерцентр" (Тарпан деякий час навіть був директором цього підприємства). З ним нею був укладений договір підряду від 26.07.2010 N26 на загальну суму 575 млн. грн.

Однак, коли Держфінінспекція провела ревізію використання державних коштів, то виявилося, що будівельники каналізації завищили вартість робіт та матеріалів аж на 402 млн.грн.

Зокрема, Держфінінспекцією було встановлено, що для виконання підрядних робіт "Ремерцентр" залучив субпідрядну організацію – приватне підприємство "Інно-Трейдінг". Однак держфінінспекція не змогла провести ревізію цього підприємства з досить банальних причин – його не можливо було знайти. "Інно-трейдин" не мало ні офісу, ні телефону.

Зате ревізори знайшли субпідрядника "прокладки" – ТОВ "Мьобіус Констракшн Юкреін", яке було безпосереднім виконавцем робіт і виявили, що вартість виконаних робіт завищена підприємством на 144 млн. грн. (акті планової ревізії від 20.12.2013 N06-76/65 та 24.02.2012 N06-19/99).

Також ревізори встановили, що підприємство проводило "липові" роботи на суму 88 млн. грн. В документах зазначалося, що ці кошти пішли на підсипку підводного котловану піском та щебенем. А насправді такі роботи не виконувалися.

Також була істотно завищена ціна поліетиленової труби для каналізації. До актів виконаних робіт була включена вартість труби за ціною 1 м – 50 251,25 грн. Однак під час позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності Головного управління капітального будівництва Одеської обласної державної адміністрації за період з 01.01.2010 по 31.12.2011 (акт від 24.02.2012 N06-19/99) було встановлено що загальна вартість 1 метра труби з урахуванням всіх комплектуючих та оголовків насправді була в п'ять разів дешевша – 12352,94 грн.

Це призвело до завищення вартості труб на загальну суму 169 млн. грн.

Отже за результатами ревізій за період з 01.06.2010 по 30.09.2013 року встановлено завищення вартості виконаних робіт на 402 млн. грн.

143 938,4 тис. грн – внаслідок завищення вартості виконаних робіт;

88 766,8 тис. грн – внаслідок завищення обсягів виконаних робіт;

169 307,2 тис. грн – внаслідок завищення вартості труби.

Ось таку божевільну рентабельність можна отримати на будівництві каналізації в епоху Януковича. Гроші не пахнуть!

До речі, матеріали вищевказаної ревізії були передані ГУБКОЗ СБУ України від 27.03.2012 N15-06-36-17/3154. І на той момент, коли була проведена ревізія, можна було повністю зберегти кошти держави. Адже зі структурами Тарпана не було проведено кінцевого розрахунку.

Однак в Кабміні Азарова вирішили по іншому. В часи Майдану 25 грудня 2013 року (о, якраз в цей день мене вбивали) була прийнята постанова N928 "Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2013 рік, та внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України". На виконання цієї постанови 197 мільйонів грн. було виділено підряднику будівництва каналізації.

Фактично, цей призвело до матеріальної шкоди нанесенню збитків державі на суму майже в 200 млн.

Нині фірма близька до Тарпана намагається витягнути, ще 204 853,7 тис. грн., так званого "боргу".

Тобто на даний момент вкрадено не всі 400 млн. в темі будівництва каналізації, а половина цієї суми.

Проте Тарпан працює. До мене надійшла інформація, що він ходить по кабінетах впливових осіб, намагається домовитися в питаннях погашення "заборгованості", легалізує крадіжку сотень мільйонів в судах.

Урядовий уповноважений звернулася з заявою до генпрокуратури, з проханням вжити відповідних заходів щодо недопущення нанесення об'ємних збитків державі в розмірі 204 862,7 тис. грн.

Крім генпрокуратури я направила листи в Мінфін, Одеську ОДА, Адміністрацію Президента, і друкую інформацію про це публічно.

Адже маємо приклад, що Тарпан вже раз домовився в уряді Азарова. Публікую, тому що перестраховуюсь, щоб він тихенько не домовився знову про нанесення збитків державі.

Публікую це ще й тому, що власник схеми боїться розголошення інформації в ЗМІ. Зокрема, в часи Майдану підрядник Тарпана ПП "Ремерцентр" подав в суд клопотання заборонити Державній фінансовій інспекції в Одеській області приймати дії щодо реалізації результатів (висновків) планової ревізії в тому числі: інформувати та надсилати акт та матеріали перевірки засобам масової інформації, органам державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронним органам. До речі, вказане клопотання було Судом розглянуто без участі Державної фінансової інспекції в Одеській області і задоволене...

P.S.

Одеса особливий корупційний регіон з якого до мене надходить найбільше сигналів.

Один з найгарячіших: сумнівні ігри нині відбуваються навколо так званого "пального Курченка". МВС заарештувало великий об"єм цього пального на Одеському НПЗ. Однак завод продовжує контролювати менеджмент Курченка і є підозри, що готується вивіз пального також в інтересах Курченка.

Зокрема, Одеське НПЗ почало погрожувати місту техногенною катастрофою, вибухом пального, якщо його не вивезти, щоб провести ремонт резервуарів.

А вивозити пальне завод планує за допомогою ПП "Дімекс-У", яке розташоване в Києві, на вулиці Червоноткацька, 94, офіс 201.

Урядовий уповноважений виявив, що на цій адресі цієї фірми не має. Вказані в єдиному реєстрі підприємств телефони "Дімек-У" належать іншій структурі.

Отже, урядовий уповноважений не знайшла жодних кінців фірми, яка збирається вивозити нафтопродукти Курченка (66 тисяч тон) з Одеського НПЗ, щоб "врятувати" від техногенної катастрофи Одесу.

А чи знайдуть ці кінці слідчі, якщо ці 66 тисяч тон не повернуться на Одеське НПЗ після ремонту резервуарів? І ще зауважу, що спеціалізація "Дімекс-У" – торгівля новими і уживаними автомобілями, а не вивіз та зберігання 66 тисяч тон пального. Знов таки звідки у структури, що має фіктивний офіс місце для зберігання 66 тисяч тон пального? До речі, в договорі з НПЗ місце зберігання не зазначено. Зате зазначено, що "Дімекс-У" вивозить пальне в резервуарах, що належить НПЗ. Тобто фірма нічого свого не має. Тобто паливо вантажиться в щось, що належить Курченку... А потім куди?

Очевидно ми маємо справу з підготовкою шахрайської схеми, мета якої залишити Україну без 1 млрд. грн. доходів від реалізації палива Курченка.

Детально про це можна прочитати в попередньому блозі: "Після "помаранчевої" продали "Криворіжсталь", нині контреволюція не дає продати навіть пальне Курченка".

Источник 

Ранее, еще в 2012 г., представлялась информация о подобных проверках компаний группы предприятий Р.Тарпана, но, вероятно, ему удавалось откупаться:

http://atv.odessa.ua/programs/3/obiskivayut_ofis_ruslana_tarpana_7446.html

Позже, в 2013 г., также открывались уголовные дела, но воз и ныне там:

Историю прокладки Трубы - она же глубоководный выпуск стоков в Одесский залив со станции биологической очистки Северная - журналисты 100% NEWS освещали с самого начала.
От принятия решения Кабинетом министров и выделения первых денег на проект - до начала первых работ. Главный вопрос: как решит проблему с канализацией в Одессе труба, удлиненная с 2-х до 4-х километров? К журналистским расследованиям и общественным запросам по всем инстанциям - присоединяются ученые.
Именно они изучают возможности и риски этого проекта. И, наконец, приходят к определенным выводам. Эффективность устаревшего проекта - нулевая, а стоимость - слишком высока.
Осваивает бюджетные деньги строительная фирма известного в Одессе бизнесмена Руслана Тарпана. Как показывает практика - все объекты под его патронатом оказываются проблемными.
И в кризис, и после него, при одних чиновниках и при их преемниках - проекты без конца реализуются.
И без конца на них выделяются очередные деньги из Киева. И стоит лишь объединить элементы головоломки в единую мозаику, - перед глазами возникает не самая приятная картина...

ВИКЛИК ЧАСУ: ВІДРОДЖЕННЯ КУЯЛЬНИКА

Кульник наповнять морською водою. За проектом лиман поєднають із водами Одеської затоки вже існуючою трубою, подовженою до лимана.

Проблем фінансового плану немає — каже губернатор Одеської області Ігор Палиця. Міністерство екології та профільний комітет Верховної Ради України погодились надати гроші на реалізацію цього проекту...

Медиахолдинг "100%"

Как сдувается Россия. Или - возврат в 70-е.

Очевидно, что в России, а значит и в Украине грядет новый экономический кризис. Экономика  - имеет свою инертность. При этом, не всегда приземление бывает мягким.

Что послужит причиной? Все просто:

1. Санкции запретят пользоваться российским товарами.

2. Есть российское в самой России, мягко говоря, не всегда и не всем будет нравится. Появятся недовольства.

3. Пользоваться благами цивилизации, такими, как интернет и современные компьютеры будет затруднительно, т.к. из-за Кремль будет считать, что все беды - из Интернета.

4. Поставки современного оборудования, ПК, i-phone, и т.п. прекратятся. Свое делать не научились.

5. Граница соседних государств закроется.

6. Товарообмен снизится на порядок.

7. Предприятия, ориентированные на экспорт, как со стороны Украины, так и со стороны России - распустят своих сотрудников, как в 90-х и начнут за копейки продавать недвижимость, превращаясь из заводов в торговые центры и базары.

8. Патриотическое настроение сменится осознанием, что россиян обманули, накачали пропагандой о несуществующих фашистах в Украине, а, значит, не понятно, за что гибли тысячи российских солдат на Донбасе.

9. Злополучные 50 млрд. долларов, присужденных ЮКОСу приведут к тому, что первым остановится АЭРОФЛОТ и в каждом порту будет задерживаться все российские суда, включая круизные, балкеры, газовозы, рыбаки, танкеры.

10. Россия не станет платить ЮКОСу, а если и станет, то за счет государственного бюджета, что в совокупности с новыми расходами на войну, Крым и снижением потребления газа в Украине и в Европе, приведет к урезанию зарплат россиян, повышению налоговой нагрузки на бизнес и ПРОЗРЕНИЮ:

 - А на кой нам нужно было лезть в Украину???

Далее из Интернета:

Возмущенные «продажными буржуйскими судами» россияне, призывающие Путина порвать все отношения с Западом, не понимают, в какой стране проснутся на следующий же день после этого.

То, что вы сейчас прочтете - мнение россиянина с высшим образованием, хорошей специальностью и отличной зарплатой. Человека, чья работа связана с использованием дорогостоящей иностранной аппаратуры. Это не слова гопника с 7-ю классами образования и нулевым представлением о мировой геополитике. И вот что предлагает своему президенту сознательный россиянин с доходом и специальностью выше среднестатистической:
«Игры закончились. Сегодня Юкос, завтра Pussy Riot и т.п. Платить продажным судам глупо. Лучше сразу послать нафиг. Halliburton в топку. Обменяем на автозаводы и Макдональдсы.

Просто срочно необходимо:

1. Разорвать все отношения с Европой и США и закрыть границы.
2. Все активы других стран на территории РФ национализировать.
3. Не продавать газ и нефть.
4. Срочно пустить все свободные средства в сельское хозяйство.
5. Усилить оборону страны, увеличив ядерный потенциал».

Если бы Путину удалось воспроизвести все пункты до единого, то россияне получили бы даже не второй СССР. Им досталась бы Северная Корея-2 со всеми ее прелестями.

Гаагский суд уже постановил выплатить акционерам Юкоса $50 млрд. Выплата должна произойти до 1 января 2015 года. А дальше – судитесь сколько хотите

Хотя еще чуть-чуть, и россиянам уже не будет смысла просить Путина выполнить эти пункты. Европа совместно с США, Австралией, Японией и другими странами сами понемногу изолируют себя от РФ. А вернее будет сказать – изолируют ее от всего мира.

Гаагский суд уже постановил выплатить акционерам Юкоса $50 млрд. Да, Россия будет подавать апелляцию, встречные иски, но решение Верховного суда Нидерландов обязательно к исполнению (выплата должна произойти до 1 января 2015 года). А дальше – судитесь сколько хотите. Нет выплаты – арест имущества РФ. За этим может последовать 1-й и 2-й пункты требований обычного россиянина – разрыв деловых отношений между РФ и ЕС/США и национализация активов на территории России.

Хотя и всего этого можно не делать – достаточно исполнить 3-й пункт требований – запрет на продажу углеводородов. Это, конечно же, нанесет ощутимый удар по экономике Европы, но не менее болезненным будет и обратный эффект. Обычным россиянам ведь хочется кушать, а 40% бюджета создается за счет продажи сырья. Кроме того, почти половину мяса Россия импортирует.

Насчет свободных средств тоже не все так просто. Свободные средства (к примеру, деньги из частных пенсионных фондов) уже пущены на развитие (а точнее сказать, всего лишь на выплату зарплат и пенсий) Крыма. К тому же, ЕБРР уже отказался сотрудничать с РФ.

Остается последний, 5-й пункт – оборона страны с увеличением ядерного потенциала. Что выходит в итоге? Северная Корея-2, зато с ядерной боеголовкой. Угроза не только ЕС и США, а уже всему миру.

Ну что - кто еще не выехал из РФ? Поторопитесь, иначе может быть поздно.

Источник

Почему Путина ждет судьба Януковича?

Путин пропустил самое главное в своей жизни. Он не осознал, что мир в 2014 году использует иные средства коммуникаций, нежели в начале тысячелетия. Путин пропустил момент, когда у него был шанс уйти героем и любимцем народа и почевать на своих миллиардах.

Путина губит жадность также, как жадность погубила и Януковича. Однажды сорвав запретный плод ему казалось, что он будет с этого дерева питаться всю жизнь. Но сегодня у бизнес- и политических элит наступает прозрение:

1. Русских УЖЕ не готовы принимать, даже если они - денежные мешки.
2. От русского бизнеса шарахаются, как от чумы и банки и коммерсанты Европы и США.
3. У россиян нет иного выхода, чем свергнуть своего царя - новоРАША.
4. Русским быть стыдно, т.к. всех русских ассоциируют с Путиным. 

И это все начинает напрягать. Напрягать на столько, что на всех застольях и кухнях разговоры плавно переходят от ненависти к хунте, фашистам и прочих пугалок на удивления от того, как вообще могло Россию так занести на повороте, что они оказались снова в 1970-х - в брежневско-андроповском периоде.

Дальше словами Виталия Портникова (Контракты):

Еще несколько месяцев назад могло показаться, что Владимир Путин и Виктор Янукович – антиподы, создававшие совершенно различные политические режимы. В самом деле, что может быть общего между бывшим рецидивистом из Донецка и бывшим чекистом из Петербурга? Но оказалось – многое.

И Путин, и Янукович получили власть не благодаря каким-то особым личным качествам и политическим талантам, а в результате олигархического консенсуса. Именно олигархического, а не политического, потому что большая часть политической элиты была активно против появления этих людей во главе своих стран. Но олигархов не очень интересовали мысли политиков и чиновников – они были убеждены, что Путин и Янукович способны сохранить устраивавшую их экономическую и политическую систему и стать гарантами безопасности их собственности.

Но оба политика оказались настоящими революционерами. Причем что интересно – Янукович раньше, чем Путин. Демонтаж «олигархического государства» и превращение его в криминальную республику Янукович начал сразу же после прихода к власти – и буквально за год смог сам стать самым главным олигархом, оттеснив всех тех, кто помог ему с получением власти. Конечно, утверждать, что все олигархи при Януковиче обеднели, было бы очень большим преувеличением – и Ахметов, и Фирташ пользовались всеми преимуществами приближенных к президенту, но и они с каждым днем ощущали усиление президентского семейства. В результате Янукович лишился поддержки олигархов и когда начались народные выступления, единственная сила, на которую он мог опираться, оказалась сосредоточена в люмпенизированной части населения. А идти во главе люмпенов на борьбу не только с собственным народом, но и его политическими и предпринимательскими элитами – занятие для обреченного.

Путин, в отличие от Януковича, всегда это очень хорошо понимал. И поэтому практически все время своего правления оставался хранителем олигархического консенсуса: изгнание Березовского и Гусинского и арест Ходорковского только подчеркнули прочность положения тех, кто не вмешивался в большую политику и придерживался общей системы договоренностей. После своего возвращения в Кремль Путин разве что стал усиливать позиции собственного «ближнего круга» бизнесменов, не затрагивая особо интересы остальных олигархов. Но Майдан и изгнание Януковича заставили Путина устроить собственную революцию: из страны олигархического консенсуса Россия превратилась в классическую люмпенизированную авторитарную диктатуру, чьим бизнесменам нет места в цивилизованном мире. И уже в ближайшее время они это почувствуют. Возникает простой вопрос: зачем им президент, отказавшийся от исполнения своих прямых задач в пользу конфронтации с Западом и шовинистических истерик по телевизору?

В России любят утверждать, что это украинские олигархи устроили Майдан. Это, конечно, смешно – но то, что украинские олигархи в большинстве своем не были противниками Майдана, очевидно. И это обстоятельство во многом помогло победе «революции достоинства».

Российские олигархи тоже не будут устраивать Майдан – но они могут быть совсем не против других форм демонтажа маргинализовавшегося режима. Все дело в том, что этого совершенно достаточно. И режим Януковича, и режим Путина на самом деле опираются не на штыки и не на «Уралвагонзавод». Они опираются исключительно на согласие олигархов, потому что это то, что является фундаментом экономики в постсоветских странах. И конец этого согласия означает крах даже не самого режима, а его иммунитета. Достаточно любого народного выступления, дворцового переворота, просто случайности, чтобы режим рухнул. И то, что оба революционера этого так и не поняли, еще раз свидетельствует о случайности их появления в президентских кабинетах.

Виталий Портников, Контракты