Українська нація на хвилі підйому

 Не дивлячись на свої вади, демократія є найоптимальнішою формою правлінням для народів світу. Всі ми знаємо вислів Черчилля з цього приводу, котрий казав, що: «демократія найгірша форма правління, якщо не враховувати інші». Демократичні країни досягли найкращих результатів в управлінні, виробництві, науці, освіти і тд. Це безумовний факт, який може відкидати лише недалекоглядна людина.

Але з демократією є певні складності. Її ефективність можлива лише в країнах сформованих в нації. Не просто так, Західна наука часто виділяє це поняття, ставлячи націю у фундамент, розглядаючи державні процеси. Вони цього слова не бояться використовуючи його дуже широко. До речі ООН є саме об’єднанням цих формувань. Але чи всі народи є націями? Нація – вища ступінь розвитку народу, котрий об’єднаний в єдиний економічний, інформаційний та політичний простір. Вона може сформуватися двома шляхами: традиційно та конструктивістським способом. Традиційна нація базується на монокультурному середовищі, що є базисом для нації. В такій країні майже на всій її території проживає автохтонний народ, що є основним. Він і задає тон у формуванні національного конструкту. Це не дає йому право принижувати інші народи, тобто ми помилковий шлях побудови нації в Німеччині 30-х роках свідомо не розглядаємо. Отже, в країні, що формується в традиційну націю, є моно народна культура, котра задає тон її формуванню. В цьому випадку важлива відсутність іншого базисного народу, або декількох, котрі суттєво можуть вплинути на даний процес. До прикладу в Норвегії проживає певна кількість корінних саамів та фінів, але їх кількість не така, аби стати у свій час конкурентом норвезькому народу у формуванні власної нації. Є інший приклад, коли наявність інших народів заважало Польщі сформуватися в повноцінну націю. Втрата нею територій, де моно народом був український, виправила дану ситуацію. Отже, для формування традиційної нації потрібні умови. Після її створення в державі демократія може максимально розкритися. Навпаки, при відсутності об’єднаної нації, демократія стає дуже негативною формою правління. Згадаємо плеяду молодих африканських демократичних республік, котрим демократія більше шкодила, ніж надавала користі. Причина у тому, що корисно використовувати вільний демократичний механізм управління може суспільство, де його практично всі індивідууми приймають одні правила гри в одному національному конструкті. Простими словами, більша частина суспільства має відчувати себе співвітчизниками. А різні політичні проекти в цьому випадку не мають розривати країну, а доповнювати її.

Для конструктивістської нації потрібна вільна земля, з котрої починається все з чистого листа. В якій народи світу стираються, перебираючи штучний національний конструкт, створений людським інтелектом. Прикладом такої є США, Канада та Австралія. Всі вони базуються на англосаксонській традиції. Щось схоже є і в деяких країнах Південної Америки, де нації створювалися на португальській чи іспанській культурі. Але у цьому випадку вплив автохтонного народу має мінімізуватися. Що індіанці в США, що ескімоси в Канаді, що і австралійські аборигени, були дуже малочисленими, аби якось впливати на формування націй у цих країнах.

В Європі нації почали формуватися після промислового перевороту, коли торгівельна та промислова діяльності, разом з розвитком газетної справи, почали зшивати народи інформаційно. Особливий поштовх дала французька революція, котра народила Наполеона. Той, в свою чергу, почав давити основну перепону для промислового перевороту – феодальні пережитки. Це спонукало до європейської революції середини 19-го століття, або весни народів. На теренах Австро-Угорщини та Росії нації мали почати формуватися після першої світової, коли імперіалістичні конструкти почали валитися. Імперіалістичний конструкт є антинаціональним формуванням та є стримуючим фактором, як для панівного народу, так і для підкорених. Адже панівний народ розвивається в основному елітарно, а підкорені не мають можливості створити свій спільний економічно-інформаційний простір, тим більш політичний.

Аби перейти до України, ми розглянемо процес, що відбувався в Росії, а не на колишніх Австро-Угорських теренах. Бо вже через 20 років після Першої світової війни, всі українські території будуть під владою СРСР.

В Росії, під час останнього періоду Першої світової, вибухнула відносно демократична революція. Але втрималася вона не довго. Країна не могла втриматися в демократичному полі. Адже, як зазначав раніше, для максимального, чи навіть простого ефекту від демократії, потрібен національний конструкт. Строката: різнорелігійна та різнонаціональна Росія не могла сформуватися в націю, а тому потребувала нового ідеологічного конструкту, котрий міг її зберегти. Такий стан вивів на революційний театр подій дві антинаціональні сили: стару імперську, у вигляді білих, та нову комуністичну, у вигляді червоних. Червоні відкидали націю ставлячи основним фундаментом держави не її, а класове походження людини. Цю тезу далі розвивав Сталін у своїй роботі «Марксизм і національне питання», в якій сформував політику до національного питання в СРСР.

Після розпаду СРСР, Росія і Україна стали різними державами. Позбувшись великої кількості імперських територій, Росія змогла втриматися в демократичному руслі трошки більше, ніж тимчасовий уряд в 1917 році. Але знов, демократія стала більше тягарем, ніж благом для Росії, що стало причиною її згортання. В країні все ж залишилося надто багато автохтонних народів з кардинально різними культурами та релігіями, що і не дало сформуватися російській нації. Піти конструктивістським шляхом вона також не могла. Адже всі спроби створити націю на російській культурі, з наявними автохтонними народами, приречене на провал. Особливо з огляду на тенденції, коли мусульманські народи мають народжуваність набагато вищу. Тому від демократичного розвитку прийшлось відмовитися.

Але на відміну від часів революції, нового ідеологічного концепту в країні не з’явилось. Природно відмовившись від національного, а отже від демократичного розвитку, російська політична еліта почала шукати новий конструкт, котрий б зберіг Росію та міг бути відносно ефективним, аби вдало конкурувати на міжнародній арені. Останнє надзвичайно важливе, адже у випадку не знаходження такого, Росія природно програє у жорсткому світі геополітики, що поставить її на грань знищення. І тут виявилася найбільша проблема. Справа у тому, що на початку 20-го сторіччя новий російський антинаціональний концепт створювався дуже пасіонарним єврейством. Воно негативно ставилося до царської Росії, адже мало від неї значні утиски. Це і лінія осілості, і відомі, висмоктані з пальця, судові процеси над євреями. З іншого боку, створювати будь-який національний концепт в Росії вони не могли. Адже ніде не складали більшу частину населення, а держави Ізраїль на той час не було, аби туди емігрувати. Тому пасіонарне інтелектуальне єврейство відкинувши Російський самодержавний концепт, логічно обрало та адоптувало до російських реалій інший антинаціональний концепт – комуністичний.

На сьогодні такого, не російського пасіонарного народу, котрий б не зміг знайти прилисток в Росії, просто немає. Інші ж пасіонарії російських народів, природно, будуть схилятися до побудови власної нації, а це тільки поглиблюватиме становище російської держави.

З огляду на неможливість знайти новий концепт, що б відповідав сьогоднішнім геополітичним викликам, Росія повернулася до старих. Але і тут вийшла проблема, адже стався певний шизофренічний феномен. Його суть у тому, що російське суспільство намагається зміксувати два різних і протилежних концепти – православний імперіалізм та комунізм. Людина, та і держава, що намагається поєднати цих два принципи є шизофреником, тобто розділеним в собі. А царство розділене в собі, не встоїть. Тому наявні проблеми призведуть Росію до розпаду. Звісно, ми можемо теоретично гадати, що в ній народиться певний злий геній, котрий створить новий антинаціональний концепт. Але якщо такий геній і з’явиться, то для втілення планів йому знадобиться прогресивна пасіонарна сила, котрої вже не проглядається. Час розпаду російського імперіалістичного конструкту і стане для України вирішальним.

Серед Східних слов’ян, українці, у питанні національного розвитку, передові. Цього природнього процесу, котрий призведе нас до ефективної демократії, страшно боїться Росія. Яка по-косолапські, порівнюючи українське національне будування з нацистським процесом у Німеччині, намагається його сповільнити та очорнити. Але він іде. І у нас є всі підстави ефективно завершити побудову української нації, а разом з цим, ефективного демократичного державного механізму. Справа у тому, що українці є основним народом України, котрі складають більшість на всій її території. Ті ж росіяни зробили нам велику послугу, забравши на короткий, але потрібний нам для формування час, єдину територію, де більшість ми не становили — Крим. Виходить, включаючи Донбас, українці є формуючим фундаментом для створення української нації на всій нашій теритрії. Наша країна не має, окрім російського, жодного народу, що може цьому завадити. Різні меншини є за кількістю не такі великі. Щодо самого російського, то потрібно розуміти, що він має дуже близький до нас культурний та релігійний характер. Це і використовувала Росія тримаючи нас у своєму імперіалістичному конструкті. І тут ми можемо використати цю зброю на свою користь. Хтось напевно не помітив, але особливістю формуючої української нації, є толерантне ставлення до російської мови та культури. Майдан був двомовний, а політична ціль була одна. Це наша перемога, котрою неодмінно скористаємось. Саме вона, в більшості, змусила без страху прийняти створення українського національного конструкту росіянам, євреям і інш. народам, що проживають на нашій території. Така властивість толерантного ставлення до російської культури робить український національний концепт традиційний з елементами конструктивізму. Це, до речі, в майбутньому заспокоїть і Донбас. Хтось може заперечити, сказавши, що дане не могло відбутись в Росії. Але в цій країні українці і росіяни були розселені нерівномірно, тобто мали історичні осередки. Та і інших народів кавказької та тюркської культури було достатньо для неможливості створення нації.

Виходячи з вищесказаного, коли Росія почне остаточно сипатися, Україна пройде основний процес національного формування та створення ефективного демократичного механізму. Нові молоді республіки, народившимися на уламках колишньої імперії, буде потрібний новий геополітичний союзник. А особливо «росіянам». І тут, Київ може стати центром нового демократичного міждержавного об’єднання молодих національних республік. До цього нас усіх буде спонукати природа речей. А це і спільна історична спадщина, а також Східний виклик, у вигляді набираючого силу Китаю. Чи буде цей союз виключно слов’янський, теж не зрозуміло. Але для його гармонійності, він має все ж мати спільний християнський фундамент. Тобто до України, Білорусі і Росії (вона може навіть розділитися на Московську та Сибірську нації), приєднаються Грузія і Вірменія. Остання, з огляду на це, робить велику помилку, заграючи з помираючою імперією сварячись з нами. Щодо мусульманського Кавказу, то тут основну роль буде грати Туреччина. Взагалі, сьогоднішня історія розвитку української нації та створення держави на фоні протистояння з Росією, має дуже схожі паралелі з США та Англією. Ці також колись були супротивниками, а на сьогодні є кращими союзниками з центром у Вашингтоні.

Отже, Київ має усі шанси втілити мрію Кирило-Мефодіївського братства, ставши центром об’єднання як мінімум східних слов’янських національних держав. А у випадку проблем у ЄС піти ще далі.

Источник

Академия военно-морских сил им. П. Нахимова ликвидирована постановлением Кабмина

Кабинет министров ликвидировал Академию военно-морских сил им. П. Нахимова в Севастополе и перевел тех, кто там учился, в Одесскую морскую академию.

Об этом говорится в постановлении Кабмина №163. "Ликвидировать Академию военно-морских сил им. П. Нахимова (город Севастополь) и Военно-морской колледж старшинского состава указанной Академии", - говорится в постановлении, передает "Украинская правда".

Вместо ликвидированного ВУЗа правительство создало факультет военно-морских сил в Одесской национальной морской академии и отделение военной подготовки в Мореходном колледже технического флота при ней.

Кабмин постановил, что "адъюнкты, курсанты, студенты, в том числе, обучающиеся по программе подготовки офицеров запаса, военнослужащие военной службы по контракту рядового, сержантского и старшинского состава, обучающиеся на заочной форме обучения, Академии военно-морских сил им. П. Нахимова продолжат обучение в Одесской национальной морской академии".

Курсанты Военно-морского колледжа Академии им. П. Нахимова продолжат обучение в Мореходном колледже в Одессе.

Источник

Израиль ждет смена лидера

Израильский парламент приступил к выборам президента, который сменит на этом посту Шимона Переса.

На должность главы государства претендуют 5 кандидатов, собравшие в поддержку своей заявки по 10 депутатских подписей.

Местные СМИ называют фаворитом единственного среди кандидатов представителя правого лагеря - 74-летнего бывшего спикера кнессета Реувена Ривлина, который принадлежит к правящей партии "Ликуд", передают РИА Новости.

Конкуренцию ему составляют 2 политика левоцентристского толка - Далия Ицик, которая некоторое время исполняла обязанности президента, а также депутат от левоцентристского движения "Ха-Тнуа" Меир Шитрит. Кроме них на президентский пост претендуют отставная судья высшего суда справедливости Далия Дорнер и лауреат Нобелевской премии по химии Дан Шехтман.

Глава государства избирается тайным голосованием парламента. После того как депутата вызывают по имени, он проходит за ширму, где заполняет бюллетень, затем возвращается и опускает его в избирательную урну, установленную в центре зала.

Для победы кандидату в президенты требуется заручиться поддержкой 61 из 120 парламентариев. Если нужное число голосов не набрано, проводится второй тур на аналогичных условиях. Если и в этом случае не выявлен победитель, проводится третий тур с участием двух лидеров избирательной гонки. Президентом становится тот, кто набирает простое большинство голосов.

Срок полномочий президента ограничен 7 годами. В Израиле, который является парламентской республикой, глава государства наделен в основном представительскими функциями. Реальная власть сосредоточена в руках премьер-министра.

Источник

Правительство взяло курс на борьбу с олигархами и начало с империи Фирташа

Правительство уведомило «Крымский ТИТАН» Дмитрия Фирташа о том, что с 5 сентября предприятие лишается права на аренду Иршанского горно-обогатительного комбината и Вольногорского горно-металлургического комбината. Эту информацию Forbes подтвердили на крымском предприятии. Ранее премьер-министр Арсений Яценюк объяснил такое решение курсом на борьбу с олигархами, о котором в ходе избирательной президентской кампании так часто твердила Юлия Тимошенко.

«Мы объявили курс на демонополизацию украинской экономики и на реальную борьбу с олигархией… В рамках этой работы два ГОКа, которые через сомнительную схему были отданы в аренду компаниям Фирташа, решением правительства возвращены в госсобственность», – сказал Яценюк.

Титановый тупик

Арендуемые пока еще Фирташем ГОКи не только полностью удовлетворяют потребности «Крымского ТИТАНа» в сырье – ильменитовом концентрате, но и дают возможность заниматься его экспортом. Избыточная добыча концентрата позволяла бизнесмену вынашивать планы по расширению выпуска двуокиси титана на крымском предприятии с нынешних 105 000 т до 250 000 т.  А если бы он получил контроль над «Сумыхимпромом», приватизация которого запланирована на 2014 год, добываемого сырья хватило бы и этому заводу. Более того, «Сумыхимпром» смог бы увеличить нынешние мощности по выпуску титановых белил в четыре раза – с 40 000 т до 160 000 т. По крайней мере о таких намерениях раньше говорил Фирташ.

Кроме того, Вольногорский ГМК сейчас обеспечивает ильменитом ООО «Запорожский титано-магниевый комбинат», 49% которого принадлежат компании Фирташа «Толексис Трейдинг», а 51% – у Фонда госимущества Украины. Мощностей ГМК, по словам Фирташа, достаточно, чтобы расширить выпуск титановой губки на заводе в Запорожье с 10 000 т до 40 000 т.

Теперь бизнесмен столкнется с необходимостью покупки титанового сырья на стороне. Собственных объемов ильменита, который добывают предприятия Фирташа – Междуреченский ГОК и «Валки-Ильменит», не хватит для полной загрузки даже одного  «Крымского ТИТАНа», уверяет директор Черкасского НИИТЭХИМ Тамара Ковеня. «Эти сырьевые компании могут обеспечить потребность «Крымского ТИТАНа» в ильмените лишь на 50–60% при полной загрузке имеющихся мощностей», – говорит эксперт.

Очевидно, что, потеряв право аренды ГОКов, мечты Фирташа о строительстве титановой империи зайдут в тупик из-за дефицита сырья. Его импортные закупки серьезно снизят текущую рентабельность производства на «Крымском ТИТАНе», которая, по мнению экспертов, сегодня превышает 30%.

Как поступят после заявлений Яценюка в Group DF, Forbes прокомментировать отказались.

Что значит окончание аренды

Желание правительства прекратить отношения с Фирташем по аренде титановых ГОКов говорит о намерении чиновников вернуть их в государственную собственность и управление. «Если не существует каких-либо дополнительных условий или соглашений по срокам аренды, то основания и шансы на судебные разбирательства у арендатора минимальные», – считает партнер правовой группы «Доминион» Михаил Гончарук.

Он полагает, что государство в лице ФГИ имеет все права не продлевать аренду госимущества на новый срок. А заблаговременное уведомление об этом арендующей стороны – упреждающий шаг. Не сделав этого, правительство могло бы получить судебный иск от компании Фирташа. Ибо она имела бы право потребовать автоматической пролонгации аренды. Основанием для этого послужило бы несвоевременное уведомление арендодателя о прекращении арендных отношений. По отечественному законодательству, ФГИ должен уведомить «Крымский ТИТАН» об окончании аренды ГОКов за три месяца до истечения ее срока по договору, то есть – до 5 июня, говорит Гончарук. 
 

Предмет торга

Правительству понадобилось сохранить контроль над Иршанским ГОК и Вольногорским ГМК по политическим причинам. «Не исключено, что титановые запасы станут аргументом в переговорах на межгосударственном уровне между президентом Украины Петром Порошенко и президентом России Владимиром Путиным, считает руководитель ИК «Инфоиндустрия» Дмитрий Гордейчук.

Вольногорский ГМК ежегодно поставляет 170 000 т ильменитового концентрата российской компании «ВСМПО Ависма». Это полностью покрывает ее потребности в сырье. «Следовательно, для нее данный актив – стратегический. А для Украины – это вопрос сотрудничества в оборонно-космической сфере с Россией», – говорит замглавы спецкомисии по приватизации Верховной Рады Павел Ризаненко.

Депутат настаивал, чтобы Яценюк заблаговременно предупредил «Крымский ТИТАН» об окончании аренды ГОКов. Он считает, что условия данной аренды были невыгодны государству. «При получении ежегодной прибыли от комбинатов на уровне 1,2 млрд гривен, арендная плата составляла всего $9 млн», – утверждает Ризаненко. Приватизация же Иршанского ГОКа и Вольногорского ГМК, по его мнению, на открытом конкурсе принесла бы госбюджету не менее $1млрд. А это позволит выполнить годичный план по выручке от приватизации украинских госактивов, отметил депутат.
 

Козыри Фирташа

Юрист Михаил Гончарук прогнозирует, что если ГОКи будут выставлены на приватизацию, компания Фирташа тоже сможет поучаствовать в конкурсе. «Никто не запрещает арендатору принимать участие в приватизации таких предприятий. А опыт управления подобными активами может быть только «в плюс» при участии в конкурсе», – подчеркиваеет он. Кроме того, арендатор может рассчитывать на компенсацию за модернизацию комбинатов, если это предусмотрено договором аренды и согласовано с арендатором.

По информации Forbes, такие договоренности присутствовали в схеме приватизации Иршанского ГОКа и Вольногорского ГМК, разрабатываемой Фирташем и ФГИ в 2013 году. Ожидалось, что часть комбинатов будет оформлена в собственность Фирташа, поскольку он уже ранее инвестировал в их развитие. Оставшуюся часть имущества предприятий ФГИ планировал продать Фирташу за 500 млн гривен. «Это очень дешево, учитывая прибыльность объектов», – считает Ризаненко.

Кроме того, Фирташ может помешать приватизации Иршанского ГОКа и Вольногорского ГМК. Например, потребовав от ФГИ в суде компенсации за модернизацию этих предприятий. А это, как считает Гончарук, большой козырь при попытке остановить приватизацию комбинатов.

Источник

Экс-замглавы СБУ Скипальский: Создание гуманитарного коридора – правильный шаг, но необходимо усиление контрразведки

Создание гуманитарного коридора для вывода мирных жителей из зоны АТО – правильный шаг. Об этом в комментарии Gordonua.com заявил Александр Скипальский.

"При создании гуманитарного коридора нужна серьезная фильтрационная работа. Я, например, достоверно знаю, что некоторые террористы, которые дежурили на блокпостах, уже находятся в Киеве и вывозят семьи. Вопрос, с какой целью?  Возможно, они разочаровались, а возможно, прибыли с другой целью и заданиями. С каждым из них нужно работать, и это новые вызовы и новые задачи для наших правоохранительных органов", – заявил эксперт.

Для предотвращения "ухода террористов", по мнению эксперта, необходимо усиление контрразведывательной деятельности, которая остается ахиллесовой пятой украинских силовиков.

"У нас очень слабо работает контрразведка, а отсюда и многие беды во время проведения АТО. Однако почему-то власть не может организовать эту работу и наладить ее так как нужно", – сказал Скипальский.

В целом Скипальский положительно оценивает поручение президента Украины о создании гуманитарного коридора для мирных граждан на Донбассе с целью вывода их из зоны АТО.

"Безусловно, это правильный шаг. Нужно максимально помочь мирным жителям выйти из окруженного региона. Я думаю, что со стороны украинских силовиков и регулярных  войск это абсолютно реально и возможно. Это будет требовать некоторого усиления для обеспечения инфрастуктурными подразделениями такими как транспорт и медицина". – сказал Скипальский.

Президент поручил создать коридор для мирного населения, которое хочет уехать с территории проведения антитеррористической операции. Петр Порошенко встретился с руководителями СБУ, МВД, Минобророны и Госслужбы по ЧС и поручил этим ведомствам создать условия для вывода мирного населения.

Источник

Сергей Глазьев об Украине: Мы получаем мощнейшую военную машину, нашпигованную нацистами

Советник президента России Сергей Глазьев предлагает нанести со стороны России удар по украинской армии, чтобы не дать ей окрепнуть.

Как передает собственный корреспондент УНИАН в России, об этом Сергей Глазьев заявил в ходе круглого стола в Москве. «Хочу напомнить слова Черчилля: «Тот, кто между позором и войной выбирает позор, получает и войну, и позор одновременно». Это война современная. Это не значит, что нам надо двигать наши танки на Киев, но, по меньшей мере, прекратить геноцид населения мы вправе», - сказал он.

«Для этого достаточно закрыть небо и использовать тот же механизм подавления военной техники, который применили те же американцы в Ливии, которые сначала закрыли небо, затем с воздуха расстреляли бронетехнику, артиллерию, авиацию и таким образом сделали тот режим, с которым они воевали, небоеспособным. У нас еще есть возможность это сделать, через полгода такой возможности уже не будет», - сказал Сергей Глазьев.

Он заявляет, что власти Украины взяли курс на милитаризацию и мобилизацию населения против России. «Посмотрите динамику - если в декабре нацистов было 2 тыс. человек в Киеве, в феврале - 20 тыс., в мае их уже 50 тыс. вместе с военнослужащими, в середине лета их будет 100 тыс., в сентябре их будет 200 тыс., к концу года они поставят под ружье 500 тыс. человек», - сказал Сергей Глазьев и добавил, что в Украине проводится расконсервация военной техники.

«Мы получаем мощнейшую военную машину, ориентированную против нас, нашпигованную нацистами, идеологически заряженными против России... Конечной целью этого всего действия является война с Россией. Мы не сможем, потеряв Донбасс, сохранить мир, так как следующая цель, которая декларируется – Крым», - сказал он.

Источник

Переговоры по газу ведутся, консенсус не достигнут

В Европейской комиссии напоминают о достигнутых ранее договоренностях, что пока продолжаются переговоры по урегулированию спорных газовых вопросов между Киевом и Москвой, ни прерывания поставок газа, ни введения режима предоплаты быть не может.

Об этом собственному корреспонденту УНИАН в Брюсселе сообщил источник, близкий к переговорам.

"Поскольку переговоры будут продолжены или сегодня вечером, или завтра утром, есть понимание, что вопросы приостановки поставок газа или вопрос предоплаты выноситься не будет", - сообщил собеседник агентства.

Как сообщал УНИАН, «Газпром» с апреля решил отменить все льготы на поставки газа Украине. В результате цена на российский газ с апреля 2014 года увеличилась до 485 долл. за тысячу кубометров с 268,5 долл. в первом квартале этого года. При этом глава «Газпрома» Алексей Миллер заявлял, что на 7 июня долг Украины за поставленный газ достигнет 5,2 млрд долл.

27 мая Миллер говорил, что «окно для переговоров» относительно цены на газ для Украины откроется лишь после погашения накопленного долга, возможна скидка за счет отмены экспортной пошлины, как это было в соответствии с Харьковским соглашением.

30 мая управление связей с общественностью НАК "Нафтогаз Украины" сообщило, что перечислило "Газпрому" 786,3 млн. долл. в счет оплаты за природный газ, импортированный в феврале-марте 2014 года по цене 286,5 долл. за тысячу кубометров, которую НАК не оспаривала.

В свою очередь, еврокомиссар по энергетическим вопросам Гюнтер Эттингер отмечал, что цена на российский газ для Украины будет выше 268 долл., но ниже 485 долл. за тыс. кубометров.

9 июня в Брюсселе начался очередной раунд переговоров в формате Украина-Россия-ЕС по урегулированию спорных газовых вопросов.

10 июня утром министр энергетики РФ Александр Новак заявил, что российская сторона настаивает на уплате Украиной до 10 июня задолженности за поставленный в ноябре-декабре 2013 г. газ в размере 1 млрд 451 млн долларов, а также 500 млн. долларов за апрель и май.

Источник