Після смерті Махси Аміні після того, як вона була арештована та затримана поліцією моралі Ісламської Республіки за неправильне носіння хіджабу, народ Ірану вийшов на вулиці з масовими протестами, скандуючи Зан. Зендегі. Азаді або Жінка. Життя. Свобода.
Ось уже восьмий тиждень загальнонаціональні протести та страйки не мають ознак сповільнення. Іранці кажуть світу, що хочуть покінчити з Ісламською Республікою Іран.
Вони хочуть свободи.
Минулого тижня Vital Voices і коаліція іранських жінок і світових лідерів опублікували відкритого листа в New York Times з вимогою вивести режим з Комісії ООН зі статусу жінок.
8 листопада лист було передано послу Лачезарі Стоєвій, президенту Економічної та соціальної ради ООН (ECOSOC). ECOSOC – це орган ООН із 54 членів, якому потрібно буде проголосувати за виключення режиму з CSW, і наша іранська коаліція повідомила послу про занепокоєння іранських жінок.
Now in their eighth week, nationwide protests and strikes show no sign of slowing down. Iranians are telling the world that they want an end to the Islamic Republic of Iran.
They want freedom.
Last week, Vital Voices and a coalition of Iranian women and world leaders published an open letter in the New York Times demanding that the regime be removed from the U.N. Commission on the Status for Women.
On November 8, the letter was delivered to Ambassador Lachezara Stoeva, the president of the United Nations Economic and Social Council (ECOSOC). ECOSOC is the 54-member U.N. body that will need to vote the regime off the CSW, and our Iran coalition made the concerns of Iran’s women known to the Ambassador.
