Вчора рухнув найбільший банк для стартапів Silicon Valley Bank! Що далі...

Раптовий крах одного з провідних кредиторів Кремнієвої долини змусив інвесторів у технологічні галузі та стартапи з усіх сил намагатися з’ясувати свій фінансовий ризик і вплив на їхню здатність працювати в той час, коли багато компаній уже були на межі масових звільнень і обмеженого доступу до капіталу. в невизначеній економіці.

Каліфорнійські регулятори закрили Silicon Valley Bank у п’ятницю та передали його під контроль Федеральної корпорації страхування вкладів США. FDIC діє як приймач, що зазвичай означає, що він ліквідує активи банку, щоб повернути гроші своїм клієнтам, включаючи вкладників і кредиторів.

Цей крок закінчився приголомшливими 48 годинами, протягом яких невизначеність щодо ліквідності відомого технологічного кредитора спонукала деякі стартапи зважити вилучення коштів, а також викликала побоювання щодо ризику зараження ширшої фінансової галузі.

Silicon Valley Bank collapses after failing to raise capital

The sudden collapse of a top Silicon Valley lender has pushed tech investors and startups to scramble to figure out their financial exposure and the impact on their ability to operate, at a time when many businesses were already on edge from widespread layoffs and less access to capital in an uncertain economy.

California regulators closed down Silicon Valley Bank on Friday and put it under the control of the US Federal Deposit Insurance Corporation. The FDIC is acting as a receiver, which typically means it will liquidate the bank’s assets to pay back its customers, including depositors and creditors.

The move capped off a stunning 48 hours during which uncertainty about the prominent tech lender’s liquidity prompted some startups to weigh withdrawing funds and also sparked fears of a contagion risk for the broader financial industry.

"Слава Україні!" Як і коли з'явилося це гасло

Гасло "Слава Україні!" та відповідь на нього "Героям слава!" мають довгу історію. 

Його використовували понад сто років - спершу борці за незалежність України, потім патріотично налаштовані громадяни вже у вільній Україні, нині це головне гасло для більшості українців, яке впізнають далеко за межами країни.

Після поширення 6 березня відео, знятого, ймовірно, російськими військовими, на якому українського вояка розстрілюють після того, як він каже: "Слава Україні!", ці слова заполонили соцмережі.

Пояснюємо, звідки воно взялося і як стало таким популярним.

Історик та пластун Юрій Юзич, розповідає, що гасло "Слава Україні!" і відповідь на нього "По всій землі слава!" використовувалось ще в середовищі харківської студентської громади у кінці XIX століття. Але справді широкого розповсюдження і особливого політичного забарвлення воно набуло в часи Української народної республіки (УНР) у 1918—1920 роках. Тоді Україна вперше заявила про себе як про окрему державу після років російської окупації, хоч й ненадовго, проголосила свою незалежність.

Популярним вітання "Слава Україні" стало у бійців "Холодноярської республіки" на Черкащині, які боролись проти більшовиків, пояснював ексголова Інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

Після того, як більшовики окупували більшу частину України та включили її до складу Радянського Союзу, гасло залишилося на озброєнні в націоналістичних та повстанських об'єднаннях, зосереджених на заході України, який тоді належав до Польщі.

Повне вітання "Слава Україні! - Героям слава!" у 1941 році було запроваджене в західноукраїнській Організації українських націоналістів (ОУН), одним з лідерів якої був Степан Бандера. А надзвичайно поширеним стало у бійців Української повстанської армії (УПА), яка діяла на території західноукраїнських областей у 1942-1960 роках.

"До речі, в збірнику праць Степана Бандери немає отої популярно вживаної в інтернеті цитати, яка йому приписується: "І прийде час, коли один скаже: "Слава Україні! ", а мільйони відповідатимуть "Героям слава!", - наголошує Юзич.

Гасло відродилося під час Революції на граніті, коли українська молодь влаштувала мирний протест в центрі Києва, вимагаючи змін для Української республіки напередодні розпаду Радянського Союзу.

Після розпаду СРСР це вітання переважно вживалось у середовищі націонал-демократів та українських націоналістів.

Під час протестів Євромайдану в 2013-2014 роках гасло вперше за роки незалежності перестало бути атрибутом переважно націоналістичних партій та стало одним з головних гасел всіх протестувальників.

Символом спротиву "Слава Україні!" стало під час подальших подій, коли Росія анексувала Крим та розпочала воєнні дії на Донбасі. Його стали широко використовувати політики, військові та громадяни.

У 2018 році гасло "Слава Україні!" та відповідь на нього "Героям слава!" офіційно затвердили як статутне привітання для збройних сил та нацполіції.

Ним замінили старе вітання, що залишилося з радянських часів: "Здрастуйте, товариші" і відповідь - "Бажаємо здоров'я".

Зараз гасло стало атрибутом політичного та публічного життя в Україні - його вживають чиновники, політики з різноманітних політичних сил, бізнесмени, активісти, вчителі та звичайні українці у соцмережах і повсякденному житті.

З початком повномасштабного вторгнення Росії до України в лютому минулого року, "Слава Україні!" стали широко використовувати діячі та політики з-за кордону, щоб продемонструвати свою підтримку та прихильність до України.

Це гасло в різний час вживали експрем'єр Британії Борис Джонсон, канадський прем'єр Джастін Трюдо, польський президент Анджей Дуда.

Саме ці слова президент США Джо Байден написав в гостьовій книзі Маріїнського палацу під час свого історичного візиту до Києва під час війни.

У Тбілісі знову відбувається акція протесту, центральний проспект Руставелі перекритий

У Грузії спалахнули протести проти ухвалення в першому читанні законопроєкту «Про прозорість іноземного впливу», який також називають «законом про іноагентів», який правляча в тій країні партія «Грузинська мрія» «списала» з аналогічного «закону про іноагентів», що його ухвалено в Росії. Такими законами незалежні медіа, неурядові організації і просто політично активні громадяни визначаються як «іноземні агенти» і мають багато перешкод у роботі. Під час протестів у Грузії також є чимало прапорів ЄС – що вказує на невдоволення громадян темпами євроінтеграції Грузії, які уповільнились. Опозиція каже, що протести можуть тривати, а багато хто в Україні проводить паралелі з Євромайданом.

Коротко про основні моменти, які призвели до початку протестів у Грузії, що спалахнули 7 березня:

• Незважаючи на заклики міжнародної спільноти, так званий «російський закон про іноагентів» був таки ухвалений у першому читанні, що спричинило протести;
• Поліція застосувала водомети проти протестувальників біля будівлі парламенту Грузії;
• Посольство США в Тбілісі сказало, що закон «надихається Кремлем», і назвало 7 березня «темним днем» для грузинської демократії;
• Голова правлячої партії «Грузинська мрія», коментуючи заяву посольства США, сказав, що «чорний день» був лише для радикальної опозиції;
• Глава європейської дипломатії Жозеп Боррель назвав ухвалення закону «дуже поганий розвитком подій для Грузії та її народу» і заявив, що ухвалення в цілому цього закону матиме серйозні наслідки для відносин ЄС і Грузії;
• Грузинський прем’єр Іраклій Ґарібашвілі прокоментував це так: «Майбутнє нашої країни більше не належить іноземних агентам та прислужникам іноземних країн. Майбутнє нашої країни та нашого народу належить патріотам»;
• Президентка Саломе Зурабішвілі, перебуваючи з візитом у США, сказала, що ветує закон про «іноагентів» в будь-якому разі;
• Хто використав «коктейлі Молотова» під час акції протесту, наразі не відомо. Організатори мітингів кажуть, що це була «провокація» служб безпеки, але підтверджень цьому немає.

Хоча Грузія подала заявку на членство в ЄС одразу після України – на початку березня 2022 року разом з Молдовою, однак в червні 2022 року ЄС дав статус країн-кандидатів Україні та Молдові, а Грузії ще дали рекомендації, щоб таки отримати статус країни-кандидата.

7 березня МВС використало проти демонстрантів спецзасоби, в тому числі водомети і сльозогінний газ, заявивши про насильницький характер акції.

На відміну від учорашнього дня, коли багато учасників зібралися біля парламенту стихійно, у відповідь на дії парламенту, 8 березня на акцію організовано прийшли кілька колон. Серед присутніх – учасниці Жіночого маршу, які влаштували ходу від площі Першої республіки. Також окремою колоною прийшли студенти під гаслом «Ні російському закону», пише агентство «Новини-Грузія».

Зібратися біля будівлі парламенту закликали своїх прихильників і лідери опозиційних партій.

Центральний проспект Руставелі перекритий, територія перед парламентом повністю заповнена людьми. Агентство IPN повідомило, що співробітники поліції підходять до окремих учасників акції та без пояснень вимагають відкривати сумки для огляду. За даними телеканалу «Пірвелі», станція метро «Площа Свободи» не може впоратися з потоком людей, які йдуть на акцію.

Видання Paper Kartuli повідомляє, що соціальний простір AntiZona пропонує укриття мітингувальникам, де можна зігрітися, випити гарячого чаю чи кави, промити очі та обробити шкіру.

Проєкт «Моє місто мене вбиває» поширив памʼятку для учасників акції, радячи брати з собою маски, вушні затички, засоби для надання першої допомоги і в жодному разі не приносити заборонені предмети чи речовини на мирну акцію.

Ухвалення законопроєкту про «іноагентів» напередодні спровокувало заворушення біля будівлі парламенту. Поліція затримала понад 60 людей, є постраждалі серед силовиків та учасників акції.