Києву 1600 років, Москві - лише 800 в найбільшому вимірі.
Коли вже процвітав Київ, міста Москва, навіть дерев'яного ще не існувало. Там було лише болото.
Хрещення Русі - 988 рік - черех 100 років з моменту заснування держави.
Перша Хрестителька Русі - Княгиня Ольга.
Її онук Князь Володимир хрестив всю Русь. Москви як міста та Московії як держави тоді ще і близько не існувало. Ніякої іншої Русі ніколи не існувало окрім Київської Русі!
Мене дивує, яке право має рф на святкування наших свят?!
Період 1366-1368 рік - побудова кам'яної Москви. Тобто Москві лише 654 роки! А Києву 1600!!!
Москва повністю все будувалася при монголах та слугувала монголам. У Москви був "золотий орден" від монголів - це як право на рекет - право на збір данини з слов'янських окупованих земель. Після багаторічного служіння монголам вони подарували Московії право на державність - право на суверенітет. Але ніхто у Європі та Ахії не визнавав само-проголошеної нової держави. Тому ще з тих під у московітів розпчалась кампанія "як би що в кого вкрасти".
Давайте коротко поясню історію:
- 25 тисячоліття до н. е. — Кирилівська стоянка
- 10 тисячоліття до н. е. — кінець останнього льодовикового періоду
- 4–3 тисячоліття до н. е. — Трипільська культура. У 1893 археолог Вікентій Хвойка відкрив у Києві на вулиці Кирилівській, 55 перше трипільське поселення на території сучасної України.
- II століття до н. е. — II століття Зарубинецька культура, у 1937 році на південній околиці Києва було відкрито Корчуватський могильник.
- I століття — згідно з повістю минулих літ Київські гори відвідав апостол Андрій Первозваний під час своєї місіонерської подорожі до Скіфії і пророкував заснування великого міста на цих горах
- II століття — створення розвиненого міського поселення на місці сучасного Подолу м. Києва як «Castrum Azagarium» (не пізніше II ст. н. е.)
- II–V століття — Київська культура
- III–IV століття — Черняхівська культура
- IV століття - Згідно булгарської хроніки це місто було засноване у 330-х роках н. е. кочівниками Центральної Європи, і стародавня булгарська назва цього міста була Куян;
- У 430 році вже існовало місто Київ і згадувалося у літописах, було розвинутим центром слов'янської культури.
Так минулого року 24 серпня 2021 року Президент Володимир Зеленський під час урочистостей з нагоди Дня Незалежності України, запровадив нове державне свято, яке тепер відзначатиметься у день хрещення Київської Русі-України 28 липня.
Тоді ж глава держави підписав указ про затвердження Дня державності.
Верховна Рада 31 травня 2022 року ухвалила закон, який встановлює День державності України 28 липня святковим днем. І у нас, українців, з'явилося нове свято.
Також передбачалося, що День Української Державності має стати вихідним днем. Але з нинішньої ситуації цього 2022 року це робочий день згідно зі статтею 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Також до цього свята зняли ролик у якому відзначив президент Володимир Зеленський та привітав українців із заснованим ним рік тому святом – Днем державності України.
"Неспокійний ранок. Знову – ракетний терор. Ми не здамося. Не опустимо рук. Нас не залякати. Україна – самостійна, вільна, неподільна держава. І буде такою завжди. Ще далеко не всі вороженьки – як роса на сонці... Але ми – козацького роду. Отже, нам точно посміхнеться доля”. Президент переконаний, що для збереження державності українцям важливо об'єднуватись:
"Нашу велику українську сім'ю об'єднує родина державних символів України. Це три брати: Державний прапор України, Державний герб України та Державний гімн. На мою думку, дуже важливо не просто відзначати появу державності, а й об'єднуватись для її збереження".
У наш час вже багато хто знає наш прапор, герб та гімн. Мене це дуже вражає. І Я цім пишаюся. Ще раз вітаю всіх нас із нашим чудовим святом!
P.S. Вперше пропозиція провести День Державності і робити відлік з дня заснування Київської Русі висунута від Міжнародного Клубу Успішних Жінок "ЖІНКИ УКРАЇНИ" у 2019 році на Загальних Зборах КУЖ на чолі з Ольгою Азаровою, Лідією Голубенко, Людмилою Станіславенко, Лілією Кисліциною, Іриною Плахтій, Надією Гаталак, Галиною Бутовою та іншими.