120 років початку і 95 років наявності прав у перших країнах...
Незважаючи на те, що ООН легітимізовало це свято лише в 1975 році, та лише з 1978 року (!!!!) ООН визнало рівні права жінок і чоловіків спеціальною декларацією!І початок цього свята був набагато раніше ніж заяви соціалістки Клари Цеткін, як нам розповідали з дитинства. Все було не так.
Початку боротьби за права жінок лише 120 років!
120 років тому жінки були безправні навіть на рівні знаті.
1903 рік офіціційно, а з 1898 року як рух
.jpg)
Суфражистки у Британії були перші, хто порушив тишу. Це учасниці руху за надання жінкам права виборців. Суфражисти також виступили проти дискримінації жінок в цілому в політичному та економічному житті. Вони вважали можливим боротьбу, застосовуючи радикальні акції.
"Суфражитски" - цей термін стосується, зокрема, учасниць британського жіночого соціального та політичного союзу (WSPU), руху лише для жінок, заснований у 1903 році Еммелін Панкхорстом, яка займалася прямими діями та громадянською непокорою.
Протягом 1960-х років пам’ять про суфражисток залишалася в суспільній свідомості завдяки образам у фільмах. Наприклад, персонаж місіс Вініфред Бенкс у музичному фільмі Діснея 1964, Мері Поппінс, яка співає сестра пісні Суфрагет (сестра Сургеніст) та Меггі Дюбуа у фільмі 1965 року "Великі раси". У 1974 році по всьому світу було показано серію BBC «плече до плеча», в якій описували події британського войовничого виборчого руху з акцентом на життя членів сім'ї Панкірста. А в 21 столітті історія суфражисток була привезена до нового покоління в телевізійному серіалі BBC «Підніміть Жінок!», трилогії графічного роману «Суфражистка: Амазонка пані Панкхорст» 2015 року та фільму 2015 року «Суфражистка”.
У фільмі її грає Меріл Стріп.
У 1906 році репортер, переглядаючи Daily Mail, ввів термін "Суфражистка", буквально "Приборниця виборчого закону", який походить від терміна "суфражистка", що означає прихильницю чи прихильника виборчого права, щоб принизити того хто виступає як жіночий рух проти. Активісти почали використовувати цю нову назву, навіть приймаючи його для використання в якості назви газети, опублікованої WSPU.
До кінця 19 століття жінки отримали голосування лише в кількох країнах. У 1893 році Нова Зеландія стала першою самостійною країною, яка надала право голосувати всім жінкам старше 21 року. Коли в 1903 році жінки у Британії не отримали виборчого права, Панкхорст вирішив, що жінки повинні "самі зійти до бізнесу". Девіз WSPU був "ділом, а не словами". Суфражистки переслідували політиків, намагалися штурмувати парламент, напали та сексуальні домагання під час зіткнень з поліцією, закривали ланцюги до перил, зламували вікна, підпалювали поштові скриньки та порожні будівлі, встановлені бомби, щоб завдати шкоди. Під час ув'язнення у в'язниці вони оголосили про голод, на який уряд відповів обов'язковим годуванням.
Кампанія Suffrarizers була призупинена спалаху Першої світової війни в 1914 році. Після війни британці дали право голосувати лише жінкам старше 30 років, які відповідали певним вимогам майна. Через десять років жінки отримали повне виборче право разом з чоловіками, коли "вчинок на представництво людей 1928 року" надав право голосувати всім жінкам у віці 21 року.
Отже, немає і 100 років рівним правам жінок ...
Свято в США відзначали на початку як Національний жіночий день, з 28 лютого 1909 р. На згадку про події 1908 р.- страйк робітників текстильної індустрії в Нью-Йорку , що вимагало покращення умов праці.
Пізніше Соціалістична міжнародна конференція, що відбулася в Копенгагені в 1910 році, була пов'язана з жіночими протестами. Клара Кеткін запропонувала святкувати цей день. Однією з цілей була боротьба за загальне виборче право для жінок. Пропозиція отримала одностайну підтримку понад 100 жінок з 17 країн, але дата святкування не була зафіксована. До 1914 року в різних країнах цього дня відзначали різними чисельністю березня.
У 1911 році свято вперше відбулося в Німеччині, Австрії, Данії та Швейцарії; Це було відзначено 19 березня на відзначення березня революції 1848 року в Пруссії. У 1912 році цей день відзначався в тих же країнах 12 травня.
У 1913 році жінки вперше пішли на мітинги у Франції, масові демонстрації також відбулися в Австрії, Чехії, Угорщині, Швейцарії, Голландії 9 березня.
У 1914 р. Жінки Австрії, Угорщини, Німеччини, Нідерландів, США, Швейцарії та інших країн відсвяткували Міжнародний жіночий день 8 березня.
Китайські комуністи (нині Тайвань) відсвяткували це з 1922 року, а іспанські комуністи - з 1936 року. Після заснування Китайської Народної Республіки 1 жовтня 1949 року в день 8 березня офіційно проголосив жіноче свято, в якому китайські жінки працюють за сумісництвом.
А у Саудівській Аравії визнали права жінок лише у 2004 році.
З 1975 року ООН, у зв'язку з Міжнародним роком жінок, почав проводити Міжнародний жіночий день 8 березня. У 1977 році Генеральна Асамблея ООН (резолюція № A/RES/32/142) запросила держави оголосити, відповідно до їхніх традицій та звичаїв, будь -якого дня цього року, дня боротьби за права жінок та міжнародний світ Організації Об'єднаних Націй.
До кінця 19 століття жінки отримали голосування лише в кількох країнах. У 1893 році Нова Зеландія стала першою самостійною країною, яка надала право голосувати всім жінкам старше 21 року. Коли в 1903 році жінки у Британії не отримали виборчого права, Панкхорст вирішив, що жінки повинні "самі зійти до бізнесу". Девіз WSPU був "ділом, а не словами". Суфражистки переслідували політиків, намагалися штурмувати парламент, напали та сексуальні домагання під час зіткнень з поліцією, закривали ланцюги до перил, зламували вікна, підпалювали поштові скриньки та порожні будівлі, встановлені бомби, щоб завдати шкоди. Під час ув'язнення у в'язниці вони оголосили про голод, на який уряд відповів обов'язковим годуванням.
Кампанія Suffrarizers була призупинена спалаху Першої світової війни в 1914 році. Після війни британці дали право голосувати лише жінкам старше 30 років, які відповідали певним вимогам майна. Через десять років жінки отримали повне виборче право разом з чоловіками, коли "вчинок на представництво людей 1928 року" надав право голосувати всім жінкам у віці 21 року.
Отже, немає і 100 років рівним правам жінок ...
Свято в США відзначали на початку як Національний жіночий день, з 28 лютого 1909 р. На згадку про події 1908 р.- страйк робітників текстильної індустрії в Нью-Йорку , що вимагало покращення умов праці.
Пізніше Соціалістична міжнародна конференція, що відбулася в Копенгагені в 1910 році, була пов'язана з жіночими протестами. Клара Кеткін запропонувала святкувати цей день. Однією з цілей була боротьба за загальне виборче право для жінок. Пропозиція отримала одностайну підтримку понад 100 жінок з 17 країн, але дата святкування не була зафіксована. До 1914 року в різних країнах цього дня відзначали різними чисельністю березня.
У 1911 році свято вперше відбулося в Німеччині, Австрії, Данії та Швейцарії; Це було відзначено 19 березня на відзначення березня революції 1848 року в Пруссії. У 1912 році цей день відзначався в тих же країнах 12 травня.
У 1913 році жінки вперше пішли на мітинги у Франції, масові демонстрації також відбулися в Австрії, Чехії, Угорщині, Швейцарії, Голландії 9 березня.
У 1914 р. Жінки Австрії, Угорщини, Німеччини, Нідерландів, США, Швейцарії та інших країн відсвяткували Міжнародний жіночий день 8 березня.
Китайські комуністи (нині Тайвань) відсвяткували це з 1922 року, а іспанські комуністи - з 1936 року. Після заснування Китайської Народної Республіки 1 жовтня 1949 року в день 8 березня офіційно проголосив жіноче свято, в якому китайські жінки працюють за сумісництвом.
А у Саудівській Аравії визнали права жінок лише у 2004 році.
З 1975 року ООН, у зв'язку з Міжнародним роком жінок, почав проводити Міжнародний жіночий день 8 березня. У 1977 році Генеральна Асамблея ООН (резолюція № A/RES/32/142) запросила держави оголосити, відповідно до їхніх традицій та звичаїв, будь -якого дня цього року, дня боротьби за права жінок та міжнародний світ Організації Об'єднаних Націй.
Це дивно, що лише одна тема поточного міжнародного жіночого дня в ООН на сесії 2023 року: "Цифровізація: інновації та технології для гендерної рівності".
Це все, що цікавить жінок сьогодні?
Djitization?
Чи ми не приділяємо увагу війну, вбивствам та звірствам у Бучі?!
Чи ми не захищаємо права жінок у Ірані?
І це ООН?
Навіщо тоді така організація, яка нічого не діє і навіть не виголошує!
Так, ООН давно перестала бути суперорганізацією.
Це як ведмідь, який спить у лігві, який перевернувся на його бік у своєму конусі, не побачивши, що вони були вбиті на вулиці .... і тепер він прокинувся і заявив цю тему - діджиталізація! Це все, що має цікавити жінок сьогодні? Смішно і сумно.
Якщо б Гутіераса батьки були вбиті у Маріуполі, а діти ззвалтовані і вбиті у Бучі чи Ізюмі, він би пригадав, що спочатку ПРАВО НА ЖИТТЯ, а потім ПРАВО НА ГЕНДЕР.
Сьогодні всі розвинуті та сміливі жінки світу захищають життя і Україну! І це наше найголовніше право!
Як сказала Хілларі Клінтон на Форумі Глобального лідерства: "Якщо ви жінка, думаєте, що ми вже досягли наших прав за наші попередні протести, і ми можемо розслабитися, тоді ви помиляєтесь. Боротьба за наші права повинна йти щодня, щоб ми були з Правами”!
Щасливого та мирного жіночого дня всім!
І пам'ятайте це свято не про соціалістку Клару Цеткін. Вона ще була дитиною, коли суфражитски у Британії боролися за свої права і стали ПЕРШИМ ВЗІРЦЕМ У СВІТІ ЗА БОРОТЬБУ за ЖІНОЧІ ПРАВА! А потім були протести у США і т.д. Бо зріла демократія це ПРАВО ГОЛОСУ!