Павло Шеремета: Про відставку, систему і про вибори

Після засідання Уряду міністр економіки та торгівлі України Павло Шеремета написав заяву про відставку. Формальним привідом такого рішення стало призначення Валерія П'ятницького торговельним представником - заступником міністра попри незгоду самого Шеремети.

Під час свого майже двогодинного брифінгу в "Українському кризовому медіа-центрі" міністр перерахував ще безліч причин, які змусили його зробити цей крок.

Цікаво, що місяць тому у відставку подавав і сам голова Уряду Арсеній Яценюк, після чого депутати цю відставку не прийняли і Яценюк повернувся до роботи. Павло Шеремета повертатися не збирається, принаймні, до дострокових парламентських виборів. "Можливо, ми створимо нову команду на вибори", - сказав він сьогодні у ефірі "5 каналу", який, як відомо, належить президенту України Петру Порошенко.

Фото: www.dyvys.in

На засіданні Кабміну був якийсь емоційний момент, після якого ви вирішили піти у відставку?

Засідання Кабміну багатогодинні. Там є іноді емоційні сплески. Але те, що стосувалося мене, відбулося без такого емоційного вибуху. Почався розгляд питання про призначення торговельного представника — заступника міністра економіки. Кандидатура Валерія П'ятницького була внесена прем'ер-міністром. Я був проти. Не стільки проти Валерія Тезієвича, скільки проти такого принципу. По-перше, цього питання не було у порядку денному засідання Уряду. Відповідно, коли мене питали, які в мене є кандидатури, я не мав, що відповісти. Це дуже серйозне питання, до якого треба готуватися. По-друге, має ж бути якийсь конкурс на таку посаду? Я сказав, що це не мої принципи, вийшов з зали.

Це був перший випадок, коли вам намагалися нав'язати когось у заступники?

Таке було вперше. Хоча раніше були різні пропозиції від різних партій. Мені передавали конверти з біографіями людей. Що той-то може працювати там-то. Зазвичай я ці конверти просто знищував. Одного такого я навіть запросив поговорити. Розмова була 18 квітня, я пам'ятаю, бо далі був Великдень та травневі свята. Я його питаю, що він робитиме на посаді заступника міністра? Відповідає: не знаю. Чесна людина виявилася! Я - йому: “Молодець. Дякую, що сказали правду. Ось йдіть на ці всі свята — думайте”. Потім я попрацював з цією партією. Я їм кажу, що мені не треба людина, яка не знає, що робити. Кажу їм, що шукаю собі у заступника підприємця зі східної України, яка до моїх більш таких міжнародних речей може привнести українську східну практику. На жаль, я тоді не отримав таких кандидатів.

Кілька тижнів тому вже була інформація, що ви подаєте у відставку. Що це було?

Це була “качка”. Може, хтось мене хотів врятувати від чогось, або почути мою реакцію.

Можете тезисно перелічити свої досягнення на посаді за цей короткий термін?

Прийняли новий закон про закупівлі та захистили його від значних змін, бо кожен тиждень його хтось намагався змінити на свою користь. Закони про стандартизацію та метрологію, про спрощення дозвільних процедур вдалося прийняти. Ще я вносив законопроект про похідні позови, але він не був прийнятий. Тобто три з чотирьох моїх законів прийняті.

Які ще законопроекти не вдалося прийняти, але вони готові до розгляду депутатами або майже готові?

Це закон про електронні державні закупівлі, про спрощення ведення бізнесу, скорочення дублюючих органів, просування експорту, про реорганізацію міністерства економіки і торгівлі. А також концепція податкової реформи.

Щодо реорганізації міністерства. Зараз там працює 1200 осіб. Скільки має бути після реформи.

Триста. Це більше, ніж достатньо. Тому що всі ці речі, про яки ми з вами говорили, всі ці здобутки, - їх готували одиниці. Така кількість народу потрібна лише для перекладання паперу.

Ви казали щодо піратської операційної системи у міністерстві. Тобто комп'ютери принаймні у міністерстві є. Нащо стільки паперу?

Дивіться, я хотів провести зустріч з молодими працівниками міністерства. Хотів до них звернутися по e-mail. Власне кажучи, тому ми й увімкнули цей комп'ютер. В принципі, поштова програма Microsoft Outlook там була, і айтішники бігали і казали, що десь за півгодини вони мені зроблять базу даних усіх адрес міністерства. Але серед них треба було ще обрати адреси молодих. З деякими ми вже обмінювалися електронними листами. Але це не були листи з домену me.gov.ua. Я отримував листи на свій gmail з чийогось gmail, або на yahoo, тобто користувалися особистою поштою.

Фото: www.dyvys.in

Щодо економічного прогнозу, то чи не здається вам прогноз міністерства економіки оптимістичним?

Мінус 6% падіння ВВП — невже це оптимістичний прогноз?

Але є сценарії, по яких падіння сягне 15-20%, якщо буде російська інтервенція. Ось у звіті ICU за другий квартал є така пересторога. Звісно, це песимістичний сценарій.

Я не можу передбачити дії Росії.

Добре, як нам перетворити мінус 6% ВВП у плюс 6%?

Агресивно збільшувати інвестиції. Для цього агресивно спростити бізнес. Агресивно реформувати податкову систему. Саме ставлення держави до бізнесу. За цим шлейфом ідуть набір речей, бо ви не зміните податкової системи, якщо не зміните системи соціального забезпечення, пенсійного забезпечення. А ставлення держави не зміните, якщо не буде нових людей.

Мені здається, що в Уряді це всі розуміють, сам Яценюк каже такі речі. У чому проблема?

Ми на словах усе розуміємо. Але візьмемо хоча б учорашній день. Ідуть кандидати на посаду. У нього (у когось абстрактного) 20 років досвіду, кажуть. У цій галузі. Або навіть на цій саме посаді! Податкова декларація в нього нульова просто — 13 тис. гривень за рік доходів... Я не розумію, чому таке загальне захоплення 20 роками досвіду на посаді. Для мене це — мінус. У Грузії таких не пускали навіть на конкурс. Тут потрібні нові люди.

На словах в багатьох все класно, але коли перевіряються цінності? Не на словах. А на тому, коли люди щось роблять.

Тому я не хочу казати, що це саботаж реформ. Я не думаю, що аж так. Це нормальна людська поведінка — тягнутися до людей, яких ти розумієш, з якими провів багато часу, на мові яких ти говориш. Бо ми ж говоримо різними мовами. Я звик, що є підмет та присудок. А в нас у офіційних документах речення не закінчуються. Суцільне "зважаючи на" та "незважаючи на". Йдеться не про різні мови — українську та російську. Йдеться про звичайну зрозумілу мову та мову бюрократичну.

Ось зараз я піду на зустріч з активістами “Реанімаційного пакету реформ”. Замість того, щоб йти розмовляти з цими Людьми з Досвідом. Ці Люди з Досвідом мені що доводять? (Шепоче). "Павле Михайловичу, нащо це вам, воно ж все одно не буде працювати, то вже робилося, давайте ми тут тихесенько пройдемо, нащо ви про це кажете..." Мені це не цікаво. Таня Чорновіл дуже влучно сказала, що це "несродна робота". Я не думаю аж так критично, бо я працював з іншими урядами у інших країнах, і там такого не було. У мене "несродність з системою".

Не персоналізуйте цю річ. Це не стільки про конкретну людину, скільки про систему. Але в мене постійне відчуття, що треба помити руки. Бо я ж розумію, що не працює така людина на 3 тисячі гривень на місяць. А хто йому платить насправді, ти не можеш сказати. Я на четвертий-п'ятий місяць почав помаленьку відрізняти, хто є хто.

Фото: www.dyvys.in

То ви тепер йдете на вибори чи ні? Бо у своєму виступі в “Українському кризовому центрі” ви казали, що не хочете бути депутатом. А потім сказали, що якщо б була така політична сила, яка поділяє ваші погляди, то її можна було б виставити на розсуд виборців.

Основне питання — це питання ефективності. І держави, і, відповідно, моєї — також.

Але зараз для вас є вікно можливостей. Напередодні виборів...

В тому числі тому я і пішов на цей крок. Бо можна було пересидіти на посаді міністра. Були думки, що, може, не треба здаватися. Але підписувати папери... У міністерстві є люди, які це можуть робити.

Тобто ви все ж підете на вибори?

Я не можу цього сказати. Знаєте, у червні 2013 року Петро Олексійович [Порошенко] у Київській школі економіки відповідав на схоже запитання. Його запитали: "Так ви ідете на вибори?" Він відповів: "Звичайно. Як виборець". Тобто, я, звичайно, піду на вибори. А у якому статусі — буде видно. Я планую бути політично активним. Але це, знаєте, як робота з залом. Якщо буде відгук, я піду. А якщо такого відгуку не буде, то треба буде зайнятися чимось іншим.

Тобто, зараз ви обираєте політичну силу? Чи, може, вам хтось вже пропонував місце?

Це двосторонній процес. Але допоки не оголошені вибори, я був би здивований, якщо б хтось про це зі мною говорив.

Андрей Яницкий

Источник

"Нафтогаз Украины": Нам лишнего не надо

Национальная акционерная компания (НАК) "Нафтогаз Украины" намерена вернуть российскому "Газпрому" дополнительный платеж за транзит газа, сообщили агентству "Интерфакс-Украина" в пресс-службе украинского госхолдинга.

"Нафтогаз Украины" считает этот платеж ошибочным, вопрос изучается, компания планирует вернуть средства назад "Газпрому", - сообщили в пресс-службе.

Как сообщалось, "Газпром" заявил, что в связи с повышением цены на газ для Украины, повысились и привязанные к ней ставки транзита. Таким образом, предоплата за транзит российского газа через Украину закончилась в июле, и уже с июля начались текущие платежи "живыми" деньгами.

В свою очередь, Украина не признает правомерным повышение цены на газ со стороны "Газпрома" до $485,5, соответственно и не повышает транзитные ставки для "Газпрома".

Источник

Нововведение от "Укрпочты": все бандероли и посылки принимаются в открытом виде

Украинское государственное предприятие почтовой связи «Укрпочта» в целях безопасности намерено принимать все посылки и бандероли для отправления в открытом виде, сообщает пресс-служба предприятия.

 «С целью недопущения пересылки запрещенных и опасных для жизни людей отправлений «Укрпочта» будет принимать все бандероли и посылки в открытом виде», - сказано в сообщении. По данным пресс-службы, предприятие усиливает безопасность пересылки бандеролей и посылок в связи с «участившимися случаями провокаций и незаконных вмешательств в работу операторов почтовой связи как на территории Луганской и Донецкой областей, так и по Украине в целом». 

При этом содержимое посылок и бандеролей будет осматривать работник объекта почтовой связи с последующим запечатыванием отправлений исключительно в присутствии отправителя. 

Как сообщал УНИАН, в конце июля «Укрпочта» временно приостановила прием и доставку почтовых отправлений в ряд населенных пунктов Донецкой и Луганской областей.  

С 18 августа предприятие возобновило пересылку почтовых отправлений в несколько городов на востоке Украины. Так, в Донецкой области возобновлена отправка почты и периодических печатных изданий в Дзержинск, в Луганской – в Северодонецк, Рубежное и Лисичанск. При этом почта в Дзержинск и в большинство населенных пунктов области сортируется и направляется через восстановленную почтовую инфраструктуру Славянска. В населенные пункты Луганской области почта будет направляться через Северодонецк. 

Справка УНИАН. УГППС «Укрпочта» входит в сферу управления Министерства инфраструктуры Украины и является национальным оператором почтовой связи в стране. «Укрпочта» предоставляет более 50 видов услуг в 14 тыс. отделениях по всей Украине. Штат компании насчитывает более 98 тысяч сотрудников. «Укрпочта» ежегодно распространяет около 10 тыс. наименований периодических изданий (более 1 млрд экземпляров) по подписке и в розницу.

Источник

Манипуляции с валютой не пройдут

Национальный банк Украины не будет подтверждать заявку банка в системе подтверждения соглашений на межбанковском валютном рынке в случае выявления фактов, которые могут свидетельствовать о попытке банка осуществить манипулирование на денежно-кредитном рынке при покупке-продаже иностранной валюты. Об этом говорится в письме регулятора коммерческим банкам от 20 августа №28-311/46106 «Относительно возможного манипулирования на денежно-кредитном рынке». 

К фактам, которые могут свидетельствовать о манипулировании на денежно-кредитном рынке при покупке-продаже иностранной валюты, Нацбанк относит подачу заявки по курсу, который существенно отличается от официально установленного; представление заявки с большим отклонением от среднедневного объема операций этого банка, рассчитанного за предыдущий месяц; подачу заявки со значительным для рынка объемом и т.д.  

Функцию контроля за банками регулятор возложил на свой департамент контроля, методологии и лицензирования валютных операций.

Источник

Против кого и за что воюет Россия?

Сразу после начала вооруженной аннексии Крыма Россией и начала кровавой войны на востоке Украины я задавал себе вопрос: зачем и почему выбрана война? Почему не дипломатия или финансы?

Затраты России на захват и содержание Крыма в 2014 году составят приблизительно $7-8 млрд. В 2015 году и далее каждый год они будут составлять еще $5-6 млрд, и это – без учета инвестиций. К этому нужно добавить, конечно, бегство капитала и падение ВВП в результате западных санкций. По моим оценкам, за 2014 год отток капитала достигнет, приблизительно, $150 млрд, а в  2015-м – еще $50 млрд.

Падение ВВП в 2014 году – 1%; в 2015-м – 2%. Эти оценки сделаны, исходя из сегодняшнего уровня санкций США и ЕС, без учета ограничительных мер Украины и тех, которые Россия может наложить сама на себя, включая спонтанные и эмоциональные ошибки.

Президент Российской Федерации должен постоянно задавать себе вопрос: а стоит ли Крым $10-14 млрд? Стоит ли вооруженный конфликт в Восточной Украине $200-250 млрд? И это – абстрагировавшись от репутационных рисков. 

Как ответить на этот вопрос? Представим, как мыслил бы рациональный, прагматичный президент. Стоит задача сделать Крым своим и подчинить Украину. Рациональное решение: за $10-15 млрд можно купить всю недвижимость и половину земли Крыма, а за $200-250 млрд скупить у всех украинских олигархов и миллионеров всю их собственность, банки и также половину земли материковой Украины! Задача решена. Крым в собственности, кроме Украины, такой президент получает лавры цивилизованного инвестора.

Поэтому нынешнее поведение президента России можно оценить как иррациональное, а самого его назвать нецивилизованным человеком. Но это не совсем так. Дело в том, что он, Владимир Путин – из другой цивилизации, а именно – московско-православной.

Сэмюэль Хантингтон и другие мыслители Запада выделяют отдельную православную цивилизацию с центром в России, отличную от западного христианства по причине своих византийских корней, трехсот лет татарского ига, бюрократического деспотизма и ограниченного влияния на нее Возрождения, Реформации, Просвещения. Интересно, что именно эти моменты отделяют и Украину от России.

Цивилизационный выбор – очень важный фактор внешней и внутренней политики больших стран, особенно России. По сути, президент России сам является заложником «Русского мира», а например, Обама и Меркель – Западного. Наша же логика предполагала президента из Западной цивилизации. 

Долгое время Украина стояла одной ногой на почве «Русского мира», а другой – на паркете Западного. Выбор сделан. У нас уже тоже доминирует западная логика, поэтому украинцам так трудно понять Путина и его верноподданных. Еще труднее на него воздействовать путем рациональных экономических санкций Западной цивилизации. Я не буду их перечислять, лишь отмечу, что они очень мягкие и гуманные. Идея санкций состоит в том, что все ключевые сектора российской экономики, включая оружие, нефть, газ, банки, могут функционировать, но не могут развиваться. Они уже отрезаны от западных кредитов и технологий.

Санкции приведут к замещению западных кредитов и инвестиций золотовалютными резервами Центрального банка России. Это – $468 млрд ее суверенных фондов (Фонд национального благосостояния – $88,6 млрд и Резервный фонд Российской Федерации – $87,4 млрд). По моим расчетам, в таком режиме санкций Россия исчерпает свои золотовалютные резервы и приблизится к дефолту лишь в конце 2016-го или в начале 2017 года. Хотя уже в 2015 году реальные доходы граждан России начнут падать. Будут возможны слабые социальные протесты.

Почему все произойдет так быстро? Совокупный долг российских банков, компаний и государства – это, приблизительно, $715 млрд. Годовые выплаты процентов и тела кредитов – приблизительно $160-180 млрд, учитывая кросс-дефолты, которые неминуемо начнутся в скором времени. Кроме того, я ожидаю падения притока валюты в Россию от экспорта топлива (нефти, нефтепродуктов и газа) на 5-8%. Хотя уже в 2013 году валютная выручка от экспорта топлива не росла, но была значительной (около $350 млрд). Если к этим трендам добавить бегство капитала, становится понятной моя оценка сроков приближающегося дефолта России.

Какова логика Путина? Согласно догмам «Русского мира», отход Украины, Грузии и Молдовы к Западной цивилизации усилит последнюю и существенно ослабит его православно-московскую цивилизацию. Она и без того в последнее время теряет территорию, людей, в том числе православных верующих и язык.

Задача «Русского мира» – создать такие проблемы (экономические, социальные, политические) в этих странах, которые бы не усилили Западную цивилизацию, а наоборот, ослабили бы ее. Сколько людей при этом погибнет, в лучшем случае, его не интересует, в худшем – чем больше, тем лучше. Такова логика «Русского  мира». Если бы у нас была такая, а не западная, логика, то перед сдачей Крыма украинские войска разрушили бы всю инфраструктуру, заминировали бы все дороги, здания, предприятия, стреляли бы по мирным гражданам…

Почему Путин начал эту войну цивилизаций? Видимо, он считает и, наверное, он прав, что его цивилизация обречена. Доля России в мировом ВВП до 2013 года росла, пусть за счет роста цен на нефть и газ (2000 год – 0,8%, 2013 год – 2,8%). Но, согласно прогнозам Всемирного банка и МВФ, через 5 лет, в 2019-м, она уменьшится до 2,5%. В то же время доля США в 2019 году практически останется неизменной – 21,8%. Доля Китая вырастет до 14,7%.

Эти прогнозы обнародованы в апреле 2014 года, и не учитывают санкции ЕС и США. Моя оценка доли России в ВВП мира в 2019 году с учетом санкций – 1,8%. Россия превращается в экономического карлика. И здесь уже никакая воображаемая и отснятая российским ТВ реальность, показанная как россиянам, так и телезрителям западного и восточного мира, не сможет помочь. Да и не сможет Россия уже тратить $1,5 млрд из бюджета только на государственные каналы. Для сравнения – даже Китай со всей его цензурой тратит на поддержку государственного телевидения чуть более $1 млрд.

По всей видимости, Путин понял логику действий и санкций Западной цивилизации и примкнувшей к ней Украины. Хочу добавить, Путин знает и о том, что одно решение США о полном запрете российским банкам и предприятиям применять для расчетов доллары уже на следующий день приведет Россию к дефолту, а через месяц или полтора – и к полному коллапсу экономики и даже распаду страны. Понятно, что это решение США приведет к дефолту всех российских предприятий и банков, которые имели заимствования в долларах и евро.

Также понятно, что эти дефолты нанесут ущерб американским и европейским банкам. Но тогда ответом Запада будет замораживание всех суверенных активов России в долларах и евро для компенсации потерь от дефолта. Это уже конец не только России, но и всего «Русского мира». Экономика России сдуется в два раза, а мир как-то переживет сокращение ВВП на 1% за счет сдувания российской экономики. Кризис 2008 года по сжатию ВВП был намного ощутимее. Очевидно, что такой сценарий возможен лишь после начала полномасштабной войны против Украины.

Есть ли выход? Еще в июне, казалось бы, была озвучена спасительная идея о том, как избавиться от гегемонии США и ЕС в мировой валютно-финансовой системе. Речь идет о Саммите стран БРИКС в Бразилии, где было достигнуто согласие о создании банка развития со штаб-квартирой в Шанхае, капиталом $100 млрд и фонда резервных валют. На самом деле речь идет об альтернативных структурах МВФ и Всемирного банка. Причем Россия согласилась, что роль США в таких структурах будет играть Китай, роль ЕС – Индия. Россия будет там второстепенным игроком – по крайней мере, в экономическом аспекте.

Подобные структуры действительно могут быть созданы, но, что очень важно, приблизительно только за два года – при условии невмешательства США и ЕС. Однако создание подобных структур приведет со временем к коллапсу уже не только России, но Индии и Китая, не говоря уже о Бразилии. Ведь международная торговля именно с США и ЕС является движущим механизмом их развития. Более того, после введения санкций ЕС и США об этом проекте можно забыть. У России же нет в запасе двух лет, но год у нее точно есть. Поэтому от Путина можно ожидать новых «неприятных» сюрпризов – как для Украины, так и для Запада.

Я вижу выход в компромиссе. Например, Путин отдает Украине  Крым, но оставляет себе навсегда военную базу в Севастополе (которая будет обнесена «Китайской» стеной) и, конечно, компенсирует через решение суда или добровольно убытки от войны, которые понесла Украина от агрессии в Донецкой и Луганской областях и захвата Крыма. На это хватит только части $50 млрд по иску ЮКОСа. Очевидно, что сегодня президент РФ на такой компромисс не готов, как и наше общество. Хотя задача состоит в том, чтобы начать искать подобный компромисс.