"Україні треба ставити питання про підписання не
лише асоціації з Євросоюзом, але й якнайшвидшого прийняття України у
повноправні члени ЄС", – вважає економіст.
На сайті "Главред" відбувся чат із головою Комітету економістів України, кандидатом економічних наук Андрієм Новаком.
Спілкуючись із читачами, він прокоментував сьогоднішню політику НБУ, розповів, від чого залежатиме курс гривні у подальшому, яких втрат зазнала Україна за місяці політичної кризи, як слід вирішувати проблему державного боргу, а також поділився рецептом того, як допомогти українській економіці вийти з кризи.
Подаємо стенограму чату з Андрієм Новаком.
Pavlo: Андрію, як ви оцінюєте перші дні керування нового голови НБУ?
Андрій Новак: Поки що не можна ніяк оцінити перші дні керування нового голови НБУ, тому що керування ще не було. Я так розумію, що новий голова НБУ лише приймає справи, ознайомлюється з ситуацією, хоча, враховуючи процеси на валютному ринку, в першу чергу, дійсно, НБУ мав би реагувати. Але економічна реакція, напевно, не можлива, оскільки, у загальних золотовалютних резервах, які зараз заявляються у сумі 15 мільярдів доларів надто мало власне самої валюти, а більша частина їх є в акціях, облігаціях і дорогоцінних металах. А такі резерви є неліквідними і ними не можна працювати інтервенціями на валютному ринку.
Думаю, що саме з причини надто малих власне валютних резервів і попереднє керівництво НБУ відмовилося від політики підтримування курсу і перейшло на так званий "плаваючий курс" – просто не було іншого виходу, бо, очевидно, немає достатньо саме валютних резервів, щоб працювати ними інтервенціями. Тому у нового голови НБУ, напевно, не має економічних важелів впливу на валютний ринок, але, я вважаю, що треба застосовувати адміністративні важелі. І головний із них, вважаю, непроведення міжбанківського ринку, тобто його невідкриття. А якщо і відкривати, то лише для конкретних операцій експортерів під конкретні зовнішньоекономічні контракти або ж для потреб державних компаній, наприклад, таких як "Нафтогаз". І при найменшій тенденції девальвації одразу закривати торги на міжбанку.
Pavlo: Як ви загалом оцінюєте склад нового уряду? Ви схвалюєте те, що туди потрапили люди, що не мають управлінського досвіду, ті, хто проявилися на Майдані?
Андрій Новак: Необ'єктивно зараз давати оцінку складу уряду, бо, вважаю, треба дати людям час на те, щоб проявити себе. Тільки за діями, першими рішеннями можна буде оцінювати цей уряд. Те, що до нього потрапили люди з Майдану, напевно, є логічно, справедливо. Інша справа – як вони організують свою роботу в уряді, чи буде вона ефективною. Для цього знову ж таки потрібен час.
Economist: Ваш прогноз: что дальше будет с курсом гривны, доллара?
Андрій Новак: Прогноз курсу буде залежати від подальших дій НБУ та нового уряду. Сподіваюся, уряд і НБУ почнуть реагувати, і реагувати активно.
Economist: Сколько времени понадобится Украине, чтобы встать на ноги и преодолеть те негативные последствия для экономики, которые проявились за месяцы протестов? Какими должны быть первоочередные шаги правительства, чтобы это сделать в как можно более краткие сроки?
Андрій Новак: Перші кроки повинні проводитися у двох напрямках. Перший напрямок – оперативна реакція на економічну, а особливо фінансову ситуацію в країні. Другий – системні зміни, зокрема, в економічній системі. Швидкість і ефективність роботи в цих двох напрямках і буде визначати час і динаміку виходу економіки України з кризи.
polit_ua: Поділіться баченням перспектив співпраці з МВФ за нових умов в країні...
Андрій Новак: Співпраця з МВФ зараз має набагато кращі перспективи, виходячи із самих заяв керівництва МВФ та головних донорів фонду. Але нові кредити, в тому числі від МВФ, ще не є гарантією і панацеєю від вирішення економічних проблем. Ми вже багато брали кредитів і на заході, і на сході. Але ефективність їх використання була, м'яко кажучи, мізерною. Тому справа не в нових кредитах, а в тому, як кредитний ресурс використовується.
s_67: Пане Андрію, наскільки сьогодні велика загроза дефолту країни?
Андрій Новак: Стан державного бюджету є надзвичайно критичним. Нові запропоновані Україні кредити можуть частково врятувати фінансове становище на сьогодні, але це лише напівзаходи. Вважаю, що головна дія, яку зараз має запропонувати Україна, це просити (вимагати) скасування більшої частини державного боргу країни. Зараз ми маємо унікальну можливість, шанс добитися скасування більшої частини державного боргу.
Для цього у нас є дві причини: надкритична фінансова ситуація, з одного боку, і надтяжкі трагічні наслідки політичного протистояння, з іншого боку.
Для всієї Європи і навіть світу Україна зараз тема №1. І цей момент можна і потрібно використати для кардинального і миттєвого оздоровлення фінансового стану країни. Тому, я вважаю, що зараз швидко і оперативно Національний банк України і Міністерство фінансів України повинні разом підготувати структуру і загальний об'єм зовнішнього і внутрішнього державного боргу, який можливо запропонувати до часткового списання. При цьому, вважаю, постановка цього питання для зовнішніх кредиторів України повинна ставитися у формі прохання, а для внутрішніх кредиторів державного бюджету, тобто наших олігархів – це питання має ставитися як вимога або доконаний факт рішення Кабінету міністрів з його затвердженням рішенням Верховної Ради.
Після таких трагічних наслідків політики попередньої влади і її політико-фінансової групи не можна допустити, щоб державний бюджет України, тобто гроші всіх українців, платників податків, тобто українського народу, ще був щось винен нашим найкрупнішим бізнесменам, які привели і підтримували попередню владу.
В той же час прохання про скасування більшої частини державного боргу перед зовнішніми кредиторами треба ставити перед Паризьким клубом кредиторів (об'єднання урядів-кредиторів найкрупніших економік світу – 19 провідних країн), а також перед Лондонським клубом кредиторів, який об'єднує близько тисячі банків-кредиторів, а також прохання про списання більшої частини боргу треба ставити і перед МВФ.
Подібна практика в світі є досить поширеною. Наприклад, за час існування Паризького клубу кредиторів з 1956 року було укладено близько 440 угод про реструктуризацію і списання державного боргу різних країн на загальну суму списаних державних боргів близько 700 мільярдів доларів. Тому Україна має шанс, але лише зараз, коли вона є темою №1 у світі, на списання більшої частини державного боргу.
Вважаю, що частка списання може складати від 50% до 85% державного боргу. Бо саме 50% державного борогу було списано Польщі у 1991 році з аргументацією для полегшення переходу до ринкової економіки. А Греції нещодавно було списано 85% державного боргу з аргументацією для фінансового оздоровлення. І перший, і другий приклад і аргументація не зрівняються із важкістю і навіть трагічністю подій в Україні. Тому ми маємо моральне право і навіть обов'язок перед жертвами зробити щось дуже вагоме для всього народу, а не лише для окремих політиків.






